Конспекти уроків Технології

Тема уроку. Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини. Види проектів

План вивчення:
1. Проектна технологія як складова вироб-ничої діяльності людини.
2. Види проектів.
Проект (proect у перекладі з латин-ської означає «кинутий уперед задум») — це сукупність певних дій, документів, поперед-ніх текстів, задум чи план на створення ма-теріаль ного об’єкта, предмета, створення різноманітного теоретичного продукту. Проект неможливо створити та реалізувати без творчої діяльності.
Проекти — це певною мірою неповторні та одноразові заходи

Тема уроку. Етапи та стадії виробничого й навчального проектування

План вивчення:

1. Поняття про етапи виробничого проектування.
2. Поняття про етапи навчального проектування.
Процес проектування виробів в умовах вироб-ництва складається з таких основних етапів:
• дослідження та складання завдань проекту;
• художньо-конструкторський пошук;
• ескізний проект;
• складання конструкторської документації.
Дослідження та складання завдань проекту. На цьому етапі відбувається дослідження проблеми (товару чи послуги), над якою буде працювати творчий колектив.
Художньо-конструкторський пошук. На цьому етапі відбувається створення початкових творчих ідей у вигляді ескізних та графічних форм, що може також відбуватися в об’ємному вигляді — макетах
Ескізний проект — це графічна частина проек-ту, яка складається із головного планшету, на якій зазначають тему проекту, варіанти планування (са-диби) чи форми виробу
Ортогональні вигляди виробу — це головний фасад усієї конс¬трукції, бічні вигляди, які дають уявлення про розмірні, кольорові й фактурні особливості об’єкта проектування.
Розріз — умовне зображення предмета, розділеного площиною (простий розріз), і декількома площинами — комбінований розріз.
Складання конструкторської документації. На цьому етапі проектування відбувається складання креслярської документа¬ції — робочі креслення необхідні для виготовлення запланованого виробу.
Зміст навчального проектування складається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою і найефективніше розкривають послідовність розро-блення та виконання проекту, а саме: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, завершальний
Під час виконання проектів кожен виріб, послу-гу можна реалізувати різними шляхами — варіантів вирішення кожного завдання є безліч. Тому потрібно кілька разів намалювати, прочитати і, лише переконавшись у тому, що певний варіант найбільш технологічний, економічний, екологічний, відповідає вимогам дизайну, найбільш задовольняє вимоги школи, сім’ї або ринку, приступити до його виготовлення.

Тема уроку. Основні інформаційні джерела. Технологія пошуку інформації засобами Інтернету

План вивчення:
1. Сутність та види інформації.
2. Пошукові системи.
Інформація (від лат. informatio — по-відомляти) будь-яке повідомлення про будь-що, теоретичні відомості, значення певних показників, що є об’єктами збереження, обробки та передачі, які використовуються в процесі аналізу певних (економічних, технологічних, політичних тощо) рішень.
Види інформації: (дивись плакат)

Усе інформаційне середовище поділяєть-ся на три типи джерел інформації
• документ;
• людина;
• предметно-речове середовище.

Шляхи пошуку інформації:
• вивчення бібліотечного каталогу;
• за допомогою пошукових систем в Інте-рнеті;
• у довідковому апараті лінгвістичних енциклопедій. У них після статті на визначені теми дається список літератури;
• комунікативний — можливість отрима-ти необхідну консультацію вчителя, фахівця тієї галузі, яка є близькою до теми проекту.
Практичні рекомендації роботи з книгою:
1. Уважно вивчити титульну сторінку, де вказані основні відомості про книгу: на-зва, автор, місце та рік видання, наймену-вання видавництва.
2. Ретельно ознайомитись із заголовка-ми цієї книги, намагаючись зрозуміти, з яких розділів вона складається, в якій послідов-ності викладається матеріал
3. Уважно прочитати анотацію, перед-мову чи вступ книги або висновки, що дасть змогу скласти загальне уявлення про зміст, зрозуміти основне призначення книги
4. Ознайомитися безпосередньо з основ-ним текстом книги, для цього необхідно прочитати декілька сторінок, абзаци, уривки з тих розділів
Конспект — це ефективний вид запису не лише навчальної, а й наукової інформації. Розрізняють такі конспекти, як: планові, вільні, текстуальні і тематичні.
Плановий конспект — конспект книги за її змістом: заголовками, розділами, парагра-фами. Такий конспект повністю відображає структуру книги.
Вільний конспект — конспект, що об’єднує у своєму змісті переказ прочитано-го із цитатами з окремих розділів чи параг-рафів книги.
Текстуальний конспект — конспект, що складається із цитат, які відображають основний зміст книги, ідеї та положення певного параграфа чи книги.
Тематичний конспект — конспект, в яко-му цитати з різних джерел або переказ ав-торських думок групуються за рубриками, що розкривають зміст тем, із яких склада-ється книга.
Інформацію в Інтернеті шукають за:
• тематичними каталогами;
• за допомогою пошукових машин.
Для пошуку інформації в мережі Інтернет найчастіше використовують інформаційно-пошукові машини. Такими пошуковими ма-шинами є: Мета, Ukrnet, Atlas, Google, Рамб-лер, Яндекс, Yahoo, Excite, Hotbot та інші.
Простий пошук. Під час цього пошуку в поле запиту вводиться одне або декілька слів, які можуть характеризувати зміст до-кумента. Під час введення одного слова ма-шина видає, як правило, достатньо велику кількість посилань, з яких обрати потрібну інформацію буває досить складно. Тому простий пошук використовують для знахо-дження нескладних, однозначних питань чи теоретичних положень.
Розширений пошук. Такий пошук завжди включає запит із групи слів. Під час розши-реного пошуку рекомендують зв’язувати ключові слова логічними операторами and (і), or (або), not (ні) тощо. Головна перевага розширеного пошуку полягає в тому, що, як правило, записи ключових слів і логічних операторів у різних пошукових машинах або однакові, або досить схожі. Тому, засвоївши один раз прийоми розширеного пошуку, мо-жна ним користуватися де завгодно, перек-лючивши машину в потрібний режим роз-ширеного пошуку.
Контекстний пошук. Пошукові машини, що підтримують цей вид пошуку, видають інформацію, яка точно відповідає ключовим словам у пошуковому вікні. Для цього в бі-льшості випадків ключо¬ва фраза має бути взята в лапки.
Банк ідей та пропозицій —набір образів майбутнього виробу
головним правилом створення банку ідей є: скопійовані або виконані власноруч рисунки, замальовки, ідеї у вигляді записів необхідно зберігати та класифікувати.
Клаузура — це великий аркуш паперу, на якому презентовані різноманітні варіанти майбутнього виробу в загальному вигляді, з прорисовкою окремих частин чи деталей.

Тема уроку. Структура банку ідей

Тема уроку. Аналіз існуючих виробів та визначення завдань проекту

              Аналіз (у перекладі з грецької — розпад, розділення на окремі частини) — операція уявного або реального поділу цілого властивості, процесу чи співвідношення між предметами) на складові частини, яка виконується в процесі пізнання або предметно-практичної чи дослідницької діяльності людини.

Розподіл процес мислення, за якого розглядається певний клас об’єктів, що уявно поділяють на два або більше підкласів.

Класифікація процес мислення, у ході якого уявно об’єднують у групи предмети, що мають визначені ознаки, спільні для кожної групи.

Під час аналізу дизайнер дає відповідь на запитання, що стосуються не лише того, що було чи що є, а й більш докладно визначає, які власне є потреби у вдосконаленні об’єкта проектування за такими напрямками, як:

 предметний (художня цінність виробу, нові конструктивні елементи чи функції, форма, колір, конструкційний матеріал, із якого виготовляється виріб);

 виробничий (технологічність об’єкта, автоматизація під час виготовлення, низька матеріало- та енергоємність виготовлення, уніфікація тощо);

 експлуатаційний (надійність, зручність в обслуговуванні тощо);

 торговельний (транспортування, тара чи упаковка до виробу, товарний вигляд, реклама на упаковці тощо).

Після того, як визначено напрямок чи напрямки, за якими будуть удосконалювати (змінювати) або «розвивати» конструкцію майбутнього виробу, чітко окреслюють діапазон необхідних для цього робіт, і відповідно на основі цього формулюють завдання.

Визначаючи завдання, дизайнер у першу чергу з’ясовує два основних запитання: по-перше, який кінцевий результат необхідно одержати і, по-друге, чи буде одержано розв’язок проблеми, над якою працюють?

Розглядаючи кожен можливий варіант розв’язку (мається на увазі форма виробу, колір чи обраний конструкційний матеріал, з якого його виготовлятимуть), дизайнер враховує: позитивні та негативні наслідки від прийнятого рішення; як це буде впливати на остаточний варіант, тобто розв’язок поставлених завдань.

Тема уроку. Аналіз, розподіл, класифікація — методи розумової діяльності винахідника.

Кожен ваш проект складаэться з таких частин:

Ø                   Реферат на тему

Ø                   Презентація проекту

Ø                   Публікація(стаття в газету, журнал) і буклет

Ø                   Ваше портфоліо
Ø                   Ваша візитка
o Реферат — це не твір, а огляд публікацій, доступних за заданою темою.

Можна виділити чотири основні типи: навчальні, контрольні, службові і творчі реферати.

Творчий реферат — це найцікавіший вид рефератів. Творчі реферати готуються для себе і не мають конкретної мети, хоча насправді цілі в них, звичайно, є, причому дуже масштабні.

Існує більш спрощений («учнівський») спосіб каталогізації інформації для проекту, який виконують у наступній послідовності:

1. Завчасно перед підключенням до Інтернету створіть дев’ять папок на дискі Д в папці Обмін\Назва вашої групи\Ваше призвище і назвіть їх найпростішими іменами: 1, 2, 3, 4, … 9.(Для створення папки клацають правою клавішею миші і вибором відповідної опції Створити Папку. Коли з’явиться значок з ім’ям Нова папка, натисніть клавішу з цифрами від 1 до 9, а потім клавішу Enter.)

2. У кожну з цих папок ми будемо складати корисні для проекту Web-сторінки з різних серверів. Під час переходу від одного сер­вера до іншого будемо відкривати для збереження сторінок кожну наступну папку.

Процес обробки матеріалів для реферату методом компоновки здійснюється наступним чином:

1. Запускають текстовий процесор і створюють у ньому документ (поки що пустий). Потім запускають браузер і відкривають у ньому першу з раніше зібраних Web-сторінок.

2. Спочатку на Web-сторінці виділяють текст протягуванням миші. Якщо весь текст сторінки може знадобитися для теми реферату, його можна виділити комбінацією клавіш CTRL+A.

3. Після цього необхідно клацнути на виділеному тексті правою клавішею миші й у створеному контекстному меню вибрати команду Копіювати.

4. На Панелі задач переключаються у вікно текстового процесора.

5. Установлюють покажчик миші в те місце документа, куди буде копіюватись інформація, і дають команду Правка → Спеціаль­на вставка → Невідформатований текст.

6. На цьому етапі роботи за допомогою Панелі задач знову переключаються у вікно браузера і виконують усі операції, як було описано вище.

7. Після обробки одного Web-документа завантажують наступний і так обробляють усі 9 чи більше сторінок.

8. Після завершення роботи над папкою 1 переходять до наступної папки й так далі обробляють і компонують матеріал кожної тимчасової папки, що розміщені на Робочому столі.

Коли всі зібрані матеріали прочитані й заголовки розставлені, необхідно поглянути на документ так, щоб бачити лише одні заго­ловки (без тексту). Для цього в текстовому процесорі Microsoft Word є спеціальний засіб, який називається режим перегляду структури документа. У програмі Microsoft Word 2007 переключення в режим перегляду структури документа виконують командою Вид\Схема документа. У такому режимі можна охопити поглядом увесь документ і швидко проаналізувати, який матеріал є зайвим, які його частини необхідно відразу видалити.

Після завершення вище описаного компонування та правки структури початкових матеріалів реферату слід перейти в один із режимів перегляду документа: Вигляд → Звичайний або Вигляд → Розмітка сторінки. На екрані монітора з’явиться майже готовий документ — реферат.

Для остаточного завершення роботи над рефератом складають два розділи — вступ і висновки.

У вступі може бути самостійна тема — актуальність проблеми чи проекту

Заключну частину рефератів оформляють, як правило, у вигляді висновків.

Обов’язковою структурною частиною реферату є списки використаних літературних джерел.

Тема уроку.  Види презентації. Презентація майбутнього проекту.

Презента́ция (от лат. praesento — представление) — документ или комплект документов, предназначенный для представления чего-либо (организации, проекта, продукта и т.п.).

Цель презентации — донести до целевой аудитории полноценную информацию об объекте презентации в удобной форме.

Слайд - логически автономная информационная структура, содержащая различные

объекты, которые представляются на общем экране монитора, листе бумаги или на

листе цветной пленки в виде единой композиции.

Презентации можно разделить на следующие виды:

1. Бумажные презентации:

В основном они используются для раздаточного материала отдельно каждому лицу, для личного ознакомления.

2. Электронные презентации:

Такой вид презентации воспроизводится на большом экране, или с помощью проектора. Виды электронных презентаций:

Управляется по щелчку. Процессом презентации управляет ведущий, сопровождая своими комментариями.

Самовоспроиводимая презентация. Презентации такого вида используются без участия пользователя. В основном демонстрируются на мониторах в презентационных, торговых залах, выставочных стендах и т.д.

Формат презентации:

Power Point Презентации. Power Point позволяет создавать презентации в виде слайд-шоу, с применением анимации, звука и сценария – выполнены в едином стиле.

PDF Презентации. Набор статичных страниц, в основном применяются для рассылок или распечатки на принтере.

Способ представления информации:

à   Статичные презентации;

à   Анимированные презентации;

à   Мультимедийные презентации;

à   Видео презентации (информация представлена в виде видеофильма);

à   3D-презентации (информация представлена в трехмерной графики и трехмерной анимации).

Назначение презентации:

     Маркетинговые презентации.

     Обучающие презентации.

     Научные презентации.

     Виды презентаций.

Презентации также можно условно разделить на несколько видов:

1.  «Видеокаталог»

2.  Технический видеофильм.

3.  Презентационный фильм

4. Флэш - презентации

Перед созданием презентации на компьютере важно определить:

             назначение презентации, ее тему, примерное количество слайдов

             как представить информацию наиболее удачным образом

             содержание слайдов

             графическое оформление каждого слайда

Критерии оценки презентации

1.  Содержание презентации:

ª         раскрытие темы

ª   подача материла (обоснованность разделения на слайды)

ª   наличие и обоснованность графического оформления (фотографий, схем, рисунков, диаграмм)

ª         грамотность изложения

ª         наличие интересной дополнительной информации по теме проекта

ª   ссылки на источники информации (в т.ч. ресурсы Интернет)

2. Оформление презентации:

v      единство дизайна всей презентации

v      обоснованность применяемого дизайна

v      единство стиля включаемых в презентацию рисунков

v      применение собственных (авторских) элементов оформления

v      оптимизация графики

 3.Обоснованное использование эффектов мультимедиа: графики, анимации, видео, звука.

 4.Навигация: наличие оглавления, кнопок перемещения по слайдам или гиперссылок.

5.Доклад на заданную тему с использованием презентации.

Основные приемы создания и оформления презентации в программе    MS PowerPoint

Тема уроку. Технології створення публікацій.

o Публикація

Тема уроку: Технологія створення дизайн-проекту

Вимоги до дизайн-проекту

             Вивчення теми та основного художньо-конструкторського завдання

   Слід уважно та ретельно переглянути всі зразки виробів, зробити аналіз позитив­них та негативних якостей діючої моделі прототипу.

   Вироби, як об’єкти проектування, в якості матеріальних тіл по­винні відповідати законам природи, а в якості суспільних речей — законам соціальної дійсності.

   Виходячи з інтересів економічності та конкурентоспроможності, дизайнери в процесі проектування повинні забезпечити но­визну та оригінальність форм виробів.

   Проведення ергономічного аналізу прототипів.

Існують чотири групи ергономічних показників:

-  гігієнічні,
-  антропометричні,

-  фізіологічні і психофізіологічні,

-  пси­хологічні

Гігієнічні: рівень освітленості, вентиляції, вологості, запиленості, температури, радіації, токсичності, шуму, вібрації тощо.

Антропометричні : відповідність об’єкта розмірам та формі тіла людини, розподілу маси тіла, ураху­ванням розмірів голови і кисті руки.

Фізіологічні та психофізіологічні: відповідність: силовим, енергетичним, фізіологічним і психофізіологічним (зоровим, слуховим, нюховим, дотиковим та смаковим).

Психологічні показники конструкції виробу визначаються відповідністю навиків людини (уже закріплених та тих, що вперше формуються) із сприйняття та переробки інформації.

            На пошуковому етапі дизайнер визначає перші варіанти кольорового рішення об’єктів технологічної діяльності

            Єдність ергономічних та художньо-кон­структорських рі­шень — найважливіша умова успіху процесу проектування,  

         Матеріал і конструкція, технологія пере­творення одне в дру­ге — це дуже важливий аспект художнього проектування.

         Характер зовнішньої форми сучасного об’єкта проектування тісно пов’язаний із технологією його виготовлення

Коло питань, які повинен вирішувати дизайнер у галузі технології, дуже поширене.

- По-перше, це врахування трудомісткості виготовлення виробів та значення найбільш раціональних методів його відпрацювання.

-Дру­ге,  це питання про можливість укрупнення деталей — заміна декількох деталей однією, або використання меншої кількості різних деталей.

-Трете питання — про використання стандартних або раніше спроектованих вузлів, агрегатів та елементів, з яких може складатися конструкція виробу, тобто питання уніфікації елементів конструкції.

- Останнє питання — упровадження нової техніки

Етапи дизайн-проектування.

І. Попередній аналіз та складання технічного завдання

ІІ. Попередній аналіз та розробка художньо-конструкторської пропозиції

ІІІ. Ескізний проект

Для визначення варіанта (варіантів) ескізного художньо-конструкторського проекту необхідно мати наступну інформацію:

а) короткий опис варіантів з обґрунтуванням кожного;

б) перелік інформаційного та наукового матеріалів, які були використані;

в) макети та моделі, які були виконані на етапі художньо-конструкторського ескізування;

г) схеми ергономічних обґрунтувань;

д) кольорові таблиці тощо.

ІV. Художньо-конструкторський проект (Х-кП)

У склад Х-кП входять наступ­ні матеріали:

1.                  Пояснювальна записка, яка включає:

- інформацію про завдан­ня, яке будо по­ставлено перед дизайнером;

- вимоги до художньо-конструкторської розробки;

-характеристика основних тенденцій формоутворення виробу;

-ретельний опис художньо-конструкторського проекту, його техніко‑економічне та ергономічне обґрунтування, аналіз перспективного економічного ефекту;

-порівняльні компонувальні схеми;

-вимоги щодо технології виготовлення об’єкта проектування;

-характеристи­ка оздоблювальних матеріалів.

2. Виписка з протоколу про затвердження художньо-конструк­торської пропозиції.

3. Креслення загального вигляду виробу та вузлів, перспективне або аксонометричне зображення об’єкта проектування, малюнки.

4. Фотознімки або комп’ютерні варіанти зображень макетів виробів і малюнків відповідно різним етапам розробки.

5. Фотознімки або комп’ютерні варіанти зображень прототипів.

6. Еталон зовнішнього вигляду об’єкта технологічної діяльності або макет.

V. Робоче проектування та авторський нагляд

VІ. Експертиза

Тема уроку: Економічне обґрунтування проекту

Процес праці включає три основні моменти:

• праця людини;

• предмети праці;

• засоби праці.

Праця людини — це змістовна, цілеспрямована діяльність лю­дей, у процесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, опосе­редкують, регулюють і контролюють обмін речей між собою й одно­часно змінюють власну природу.

Предмети праці — це речі (об’єкти) природи, на які людина впливає в процесі праці, піддаючи їх обробці.

Предмети праці бувають двох видів:

• дані самою природою (наприклад деревина);

• ті, що підлягають наступній обробці (руда), їх називають сирим матеріалом або сировиною.

Засоби праці — це речі чи комплекс речей, якими людина впли­ває на предмети праці.

Виробничі сили — це фактори, які забезпечують перетворення речей природи у відповідності з потребами людей, створюючи ма­теріальні і духовні блага, і визначають ріст продуктивності сус­пільної праці.

До структури виробничих сил належать:

• людина (головна виробнича сила);

• засоби праці;

• предмети праці (засоби виробництва);

• сили природи, які використовуються людьми;

• форми і методи організації виробництва;

• наука;

• інформація.

Виробничі відносини — це суспільна форма розвитку виробни­чих сил у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ.

Власність можна розглядати як виробничі відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої си­ли, предметів споживання, послуг, об’єктів інтелектуальної влас­ності у всіх сферах суспільного відтворення.

Економічна система — це сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробниц­тво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регу­лювання такої діяльності у відповідності з метою суспільства.

Основними елементами економічної системи, її підсистема­ми, є:

• виробничі сили;

• техніко‑економічні відносини;

• організаційно‑економічні відносини;

• виробничі відносини, чи відношення до власності;

• господарський механізм, так як регулювання економічної діяльності здійснюється за його допомогою.

Витрати використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, вивчення результатів діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

Витрати класифікуються за оз­наками і поділяються:

• за місцем виникнення — на витрати виробництва підрозділу, дільниці, служби;

• за видами продукції, робіт, послуг — на витрати на вироби,групи однорідних виробів, одноразові замовлення, реалізовану продукцію;

• за видами витрат — на витрати за економічними елементами, статтями калькуляції;

• за способом перенесення витрат на продукцію — на прямі та не­прямі;

• за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат — на умовно-змінні й умовно-постійні або змінні чи постійні;

• за календарними періодами — на поточні та одноразові.

Собівартість продукції (робіт, послуг) — це виражена в гро­шовій формі витрата на виробництво і збут продукції

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включа­ються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

• господарський механізм, так як регулювання економічної діяльності здійснюється за його допомогою.

Витрати використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, вивчення результатів діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

Прямі матеріальні витрати = вар­тість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу ви­роблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплек­туючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Прямі витрати на оплату праці = за­робітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Інші прямі витрати = всі інші вироб­ничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкрет­ного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних ділянок, амортизація тощо.

Ціна — це грошовий вираз вартості товару.

За характером обслуговуваного обігу продукції всі ціни поділя­ються на відпускні, оптові та роздрібні.

Залежно від розмірів купівлі-продажу товарів існують біржові, внутрішньофірмові, трансферні, роздрібні ціни.

Ціни за впливом на них конкуренції поділяють на конкурентні, монопольні, регульовані, індикативні.

Ціни відрізняються за територією дії — поясні, національні, світові.

Існують також базові ціни, ціни пропозиції, прейскурантні, ви­робництва, пільгові.

Тема уроку: Загальні питання ергономічних досліджень

Стислий план індивідуальної роботи з проектами

1 курсу

1 семестр :

зробити власними руками поробку (поделку) повязану з обраною професією

2 семестр:

підготувати електронний упровід%

- портфоліо

- візитку, рекламний постер

-буклет

-презентацію

-випуск газети

2 курсу

створити власний блог і розміщувати там матеріали повязаня зі своєю проектною діяльністтю

Для захисту треба заповнити наступны таблиці

Оценка проекта и его защита проводятся по следующим критериям:

№, фамилия ____________и тема проекта___________________
Оценка пояснительной записки проекта ( по 1,2,3)
1	Общее оформление
2	Актуальность. Обоснование проблемы и формулировка темы проекта
3	Сбор информации по теме проекта. Анализа прототипов
4	Анализ возможных идей. Выбор оптимальных идеи
5	Выбор технологии изготовления изделия
6	Экономическая и экологическая оценка будущего изделия и технологии его изготовления
7	Разработка конструкторской документации, качество графики
8	Описание изготовления изделия
9	Описание окончательного варианта изделия
10	Эстетическая оценка выбранного варианта
11	Экономическая и экологическая оценка готового изделия
12		Реклама изделия
Оценка изделия  (по1,2,3)
1		Оригинальность конструкции
2		Качество изделия
3		Соответствие изделия проекту
4		Практическая значимость
Оценка защиты проекта (по1,2,3)
1		Формулировка проблемы и темы проекта
2		Анализ прототипов и обоснование выбранной идеи
3		Описание технологии изготовления изделия
4		Четкость и ясность изложения
5		Глубина знаний и эрудиция
6		Время изложения
7		Самооценка
8		Ответы на вопросы
Итого (сумма баллов)

Критерії оцінювання презентації

Макси-мальний бал	Основні частини та критерії	Кількість балів
10	Зміст
	Презентація містить 10 слайдів і більше.	2
	Презентація розкриває вибрану тему і демонструє її глибоке розуміння.	3
	Інформація є структурованою та зрозумілою для аудиторії. Зроблений акцент на важливі питання.	1
	Кожний слайд відображає окрему думку.	1
	Включена інформація добута із різних джерел.	1
	Проект корисний не тільки для учнів, які його створили.	2
16	Загальне оформлення
	Правильно оформлений титульний слайд	1
	Наявність змісту	1
	Вдале поєднання кольорів фону і тексту	1
	Використання державної мови	1
	Заголовки слайдів привертають увагу і відображають їх зміст	1
	Слайди не перевантажені текстом (6-8 рядків, шрифт 24-28 пт)	1
	Відсутність в тексті помилок	1
	Наявність графічних об’єктів: Ø   Малюнків; Ø   Фотографій; Ø   Таблиць; Ø   Діаграм; Ø   Автофігур.	1 1 1 1 1
	Правильність написання формул	1
	Наявність списку використаних джерел	1
	Наявність питань до презентації	2
10	Мультимедіа
	Ефективне та творче застосування мультимедійних ефектів, що сприяє доброму розкриттю теми.	2
	Вставка анімаційних об’єктів	2
	Вставка відеокліпів	2
	Музичний супровід	2
	Додавання ефектів анімації об’єктам слайдів	2
8	Показ презентації (зміна слайдів)
	Вручну	1
	Автоматично	1
	Перехід між слайдами (вдало підібраний час демонстрації)	2
	Наявність навігації (гіперпосилань, кнопок керування)	4
4	Виконання завдання вчасно	4
	Разом	48

Алгоритм создания газеты

Когда основные этапы по организации издания сделаны, переходим к работе на компьютере или созданию макета газеты.

1. Открыть Microsoft Publisher, слева, в докере “Новая публикация”, выбрать “Пустые публикации” и щелкнуть мышкой по “Чистому листу” справа в окне макетов (или в докере “Новая” выбрать “Пустую публикацию” еще раз). Открылся чистый лист. Если нужно изменить ориентацию страницы и формат (по умолчанию страница в книжной ориентации формата А4), то все просто, как в Word – “Файл” - “Параметры страницы”.
2. Установить поля. Все поля в чистой публикации имеют размер 2,5 см. В газете обязательно должны присутствовать колонтитулы, поэтому верхнее и нижнее поля оставить как есть, внешнее поле сделать 2 см, а внутреннее – 1,5 см для компенсации визуального эффекта. Если оставить поле 2,5 см, то на развороте оно будет 2,5 + 2,5 = 5 см, что вызовет эффект непропорционально большого промежутка между полосами, эффект визуального “разбегания” полос, стремления их как бы вырваться за границы газеты.

Вызвать опцию “Расположение” - “Направляющие разметки”. Поставить галочку “Двухстраничный мастер” и названия полей “Левое-правое” меняется на необходимые “Внешнее-внутреннее”. Назначить необходимые размеры полей

3. В газете всегда есть колонки, здесь это столбцы. “Направляющие сетки” дают возможность назначить их здесь. Для листа формата А4 выбрать 5 столбцов. Во вкладке “Направляющие строк” оставляем число 1. В окне просмотра виден результат. ОК.
4. Теперь необходимо “Создать текстовые блоки по колонкам (столбцам)” с помощью инструмента “Надпись” слева на панели инструментов.
5. Добавить страницы: “Вставка” - “Страница”. Получим диалог вставки страниц. Поставить “Число новых страниц” - 3, “После текущей”. В нижних опциях отметить галочкой “Скопировать все объекты на странице”, цифра 1 становится активной, т.е. копируются все объекты со страницы номер один.
6. Произошло смещение блоков относительно Направляющих, обозначающих колонки (столбцы” из-за зеркальности страниц. Сдвинуть блоки, выделяя их все с помощью клавиши Shift стрелками управления курсором или вручную. Двигать вручную можно за любую точку из числа выделенных контуров, только нельзя браться за маркеры выделения. Двигать блоки можно тогда, когда курсор выглядит как четырехострая стрелка
7. Для того, чтобы макет газеты был более наглядным, зайти в команду “Вид” - “Две страницы”, тогда внутренние страницы газеты будут видны полным разворотом.

Основа газеты готова, необходимо сделать оформление колонтитулов. В газете колонтитулы разные для левой и правой страницы.

8. Выбрать команду “Вид” - “Колонтитулы”.

• На колонтитуле должно быть название газеты, год издания, номер, подзаголовок: “Газета для всех”, например. Распределить: имя газеты и номер ее — на Левом Колонтитуле, подзаголовок и год издания — на Правом. Если рубрика занимает целую полосу, ее название удобнее всего также расположить в Колонтитуле.
• Провести две линии — и для Левого, и для Правого Колонтитулов, выделить обе, удерживая клавишу Shift, вызвать контекстное меню щелкая правой кнопкой мыши и выбрать команду “Сгруппировать”. Выбрать форму и толщину линий через команду контекстного меню “Формат объекта” или на строке текстового меню “Формат” - “Объект” по своему вкусу. Если линии расположены слишком близко к текстовым блокам, необходимо их поднять: выделить и вручную (когда курсор примет вид двойной скрещивающейся стрелки) или с помощью стрелок управления курсором на клавиатуре сдвинуть на необходимую величину вверх.
• Теперь переходим к надписям. Если места для них на колонтитуле мало, то можно расширить размер поля колонтитула сдвинув средние маркеры колонтитулов вверх.
  Назначить стиль шрифта, причем заголовок желательно написать одним шрифтом, а номер другим, подзаголовок третьим, номер года и порядковый номер газеты должен быть одинаковым по размерам и написанию.
• Если надо вставить рубрику, то выбрать инструмент прямоугольник, слева на панели инструментов, нарисовать над Колонтитулом прямоугольник известной нам примерно длины. И вызвать опцию “Заливка” команды меню “Формат” “Автофигура” для того, чтобы залить прямоугольник подходящим цветом. Когда результат устроит, захватить прямоугольник мышкой и поставить на его законное место — по центру полосы в ряд с Колонтитулом. Если прямоугольник не гармонирует с общим дизайном, можно поменять фигуру на Прямоугольник с Закругленными Углами. Выделить Прямоугольник и вызвать команду меню “Расположение”, опцию “Изменить автофигуру” - “Основные фигуры” выбрать Прямоугольник с закругленными углами. Желтый ромбик у левого угла фигуры, который просматривается на рисунке, служит для того, чтобы менять радиус кривизны угла. Манипулируя движениями этого ромбика, выбрать приемлемое закругление всех углов (они изменяются одновременно). Как только Прямоугольник встанет на то место, где он будет всегда, изменится расположение текста в Колонтитуле. По умолчанию в программе Publisher помещение любого объекта в текстовую строку или абзац вызывает сразу же “Обтекание текстом” в режиме “Вокруг”. Необходимо вызвать опцию “Формат автофигуры” из меню “Макет” и назначить опцию “Отсутствует”. Следует поменять порядок расположения объектов: выделить прямоугольник, вызвать контекстное меню и выбрать опцию “Порядок” - “На задний план” (то же самое можно сделать через команду меню “Расположение” - “Порядок” - “На задний план”. Тогда текст номера газеты вернется на место.
• Скопировать этот Прямоугольник в Буфер Обмена и Вставить его из Буфера.
• Взять мышкой вставленный Прямоугольник, отнести его на второй Верхний Колонтитул, на Правую страницу. Там вставить его в Колонтитул тем же способом, что и на Левой странице.

Обратимся к Нижним Колонтитулам.

• Желательно провести какую-нибудь черту — может быть, менее весомую, чем наверху, таким образом выдерживая общий стиль оформления.
• Нарисовав две Линии и назначив им форму и размеры, поместить их на полосу. После этого включить Нижний Колонтитул и нарисовать номера Страниц (полос) щелкнув кнопкой Номера Страниц на Панели Колонтитула, и Номер в виде значка # появляется там, где он должен появиться по умолчанию. По умолчанию — это по левому краю Колонтитула. Переназначить выравнивание — сделать Выравнивание По Центру. Но вот во втором Нижнем Колонтитуле Номера страниц программа не даст установить. Номер страницы с Панели Колонтитула назначается лишь один раз. Второе назначение придется делать с помощью меню “Вставка”. Там выбрать опцию “Номера Страниц” и назначить номер в диалоге.

Теперь их тоже надо оформить.

• Во-первых, назначаем размер шрифта 18. Во-вторых, копируем Прямоугольник с Закругленными Углами в Буфер Обмена и Вставляем его в Нижний Колонтитул. Подгоняем мышкой его размер под размер Номера страницы и накладываем на этот Номер.
• Номер, естественно, исчезает под черным Овалом. Овал выделен, поэтому в меню “Расположение”, подменю “Порядок”, выбираем команду “На задний план”. После этого выделить курсором невидимый Номер страницы и открыть на Панели управления меню “Цвет шрифта”. Там назначить Цвет Шрифта — “Белый”. То же самое проделать с Номером Страницы на второй странице Мастер-Страницы..

9. Следующая наша задача — оформить заголовок так, чтобы он бросался в глаза. Заголовок должен быть виден сразу и как можно лучше.

На данной странице колонтилулы могут помешать, поэтому надо их удалить (совсем не назначать их нельзя: газета может быть не 4 полосы (страницы), а 16, 32, 48 и даже больше. Потому Колонтитул и назначается общий сразу на все полосы).

• Нарисовать большой длинный (в ширину полосы) Прямоугольник и назначить ему белый контур и белый цвет заполнения. Этим Прямоугольником закрыть весь Верхний Колонтитул.
• Теперь скопировать Прямоугольник в Буфер и опять вклеить его, закрыв весь Нижний Колонтитул.
• Прежде всего выберем соответствующую собственным вкусам или пристрастиям подложку, подкладку под заголовок - нарисовали прямоугольник, закрасили его серым цветом, назначили некоторую линию, скруглили углы..
• Затем назначили в поле подложки Текстовый Блок и подходящим шрифтом написали заголовок газеты.
• Вставить в серое поле заголовка логотип.
10. Чтобы убедиться в готовности страницы и посмотреть, как все это смотрится, когда нет отвлекающих линий, можно включить опцию “Предварительного Просмотра”.

Макет газеты готов, теперь, на его основе можно верстать номера газеты.