Лекція №
Internet - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює увесь світ. Сьогодні Internet має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах миру. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Internet утворить як би ядро, що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різним установам в усьому світі, одна з іншої.
Якщо раніше мережа використалося винятково як середовище передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більше складні завдання розподіленого доступу до ресурсів. Біля трьох років тому були створені оболонки, що підтримують функції мережного пошуку й доступу до розподілених інформаційних ресурсів, електронним архівам.
Internet, що служила колись винятково дослідницьким і навчальним групам, чиї інтереси простиралися аж до доступу до суперкомп'ютерів, стає усе більше популярної в діловому світі.
Компанії спокушають швидкість, дешевий глобальний зв'язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база дані мережі Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до своїм власного локальної мережам.
При низької вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за використовувані лінії або телефон) користувачі можуть одержати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії й багатьох європейських країн. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично по всіх сферах людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.
Крім того, Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного й конфіденційного глобального зв'язку по усьому світі. Це виявляється дуже зручним для фірм філії, що мають свої, по усьому світі, транснаціональних корпорацій і структур керування. Звичайно, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку обходиться значно дешевше прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або через телефон.
Електронна пошта - найпоширеніша послуга мережі Internet. У цей час своя адреса по електронній пошті мають приблизно 20 мільйонів чоловік. Посилка листа по електронній пошті обходиться значно дешевше посилки звичайного листа. Крім того, повідомлення, послане по електронній пошті дійде до адресата за кілька годин, у той час як звичайний лист може добиратися до адресата кілька днів, а те й тижнів.
У цей час Internet випробовує період підйому, багато в чому завдяки активній підтримці з боку урядів європейських країн і США. Щорічно в США виділяється близько 1-2 мільярдів доларів на створення нової мережної інфраструктури. Дослідження в області мережних комунікацій фінансуються також урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини.
Однак, державне фінансування - лише невелика частина вступників засобів, тому що усе більше помітної стає "комерціалізація" мережі (очікується, що 80-90% засобів буде надходити із приватного сектора).
Лекція №.
Доменна система імен являє собою метод призначення імен шляхом покладання на різні групи користувачів відповідальності за підмножини імен. Кожний рівень у цій системі називається доменом. Домени відділяються один від іншого крапками:
В імені може бути будь-яке число доменов, але більше п'яти зустрічається рідко. Кожний наступних домен в імені (якщо дивитися ліворуч праворуч) більше попереднього. В імені ux.cso.uiuc.edu елемент ux – ім'я реального комп'ютера з IP - адресою. (Див. малюнок).
|
Малюнок 1. Структура доменного імені.
Ім'я цього комп'ютера створено й курирується групою cso, що є не що інше, як відділ, у якому коштує цей комп'ютер. Відділ cso є відділом університету штату Іллінойс (uiuc). uiuc входить у національну групу навчальних закладів (edu). Таким чином, домен edu містить у собі всі комп'ютери навчальних закладів США; домен uiuc.edu – всі комп'ютери університету штату Іллінойс і т.д.
Кожна група може створювати й змінювати все імена, що перебувають під її контролем. Якщо uiuc вирішить створити нову групу й назвати її ncsa, вона може ні в кого не запитувати дозволу. Усе, що потрібно зробити – це додати нове ім'я у свою частину всесвітньої бази даних, і рано або пізно той, кому потрібно, довідається про це ім'я (ncsa.uius.edu). Аналогічним образом cso може купити новий комп'ютер, привласнити йому ім'я й включити в мережу, не запитуючи ні в кого дозволу. Якщо всі групи, починаючи з edu і нижче, будуть дотримувати правил, і забезпечувати унікальність імен, то ніякі дві системи в Internet не будуть мати однакового імені. У Вас можуть бути два комп'ютери з ім'ям fred, але лише за умови, що вони перебувають у різних доменах (наприклад, fred.cso.uiuc.edu і fred.ora.com).
Легко довідатися, звідки беруться домени й імена в організації типу університету або підприємства. Але звідки беруться домени «верхнього рівня» типу edu? Вони були створені, коли була винайдена доменна система. Споконвічно було шість організаційних доменов вищого рівня.
Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 1. Первісні домени верхнього рівня.
Коли Internet стала міжнародною мережею, виникла необхідність надати закордонним країнам можливість контролю за іменами систем, що перебувають у них. Для цієї мети створений набір двухбуквенних доменов, які відповідають доменам вищого рівня для цих країн. Оскільки ca – код Канади, то комп'ютер на території Канади може мати таке ім'я:
hockey.guelph.ca
Загальне число кодів країн - 300; комп'ютерні мережі існують приблизно в 170 з них.
Остаточний план розширення системи присвоєння імен ресурсів в Internet був нарешті-те оголошений комітетом IAHC (International Ad Hoc Committee).[1] Відповідно до нових рішень, до доменам вищого рівня, що включає сьогодні com, net, org, додадуться:
· firm – для ділових ресурсів Мережі;
· store – для торгівлі;
· web – для організацій, що мають відношення до регулювання діяльності в WWW;
· arts – для ресурсів гуманітарного утворення;
· rec – ігри й розваги;
· info – надання інформаційних послуг;
· nom – для індивідуальних ресурсів, а також тих, хто шукає свої шляхи реалізації, які відсутні в наведеному вбогому списку.
Крім того, у рішеннях IAHC сказано, що засновується 28 уповноважених агентств по присвоєнню імен в усьому світі. Як заявлено, нова система дозволить успішно перебороти монополію, що була нав'язана єдиним уповноваженим - компанією Network Solutions. Всі нові домени будуть розподілені між новими агентствами, а колишні будуть відслідковуватися спільно Network Solutions і National Science Foundation до кінця 1998 року.
У цей час щомісяця реєструється приблизно 85 тисяч нових імен. Річна оплата імені становить 50 доларів. Нові реєстраційні агентства повинні будуть представляти сім умовних географічних регіонів. Для претендентів на роль агентств із кожного регіону будуть улаштовані лотереї. Компанії, що бажають брати участь у них, повинні внести вступний внесок у розмірі 20 тисяч доларів і мати страховку на суму не менш 500 тисяч доларів на випадок нездатності впоратися з роллю реєстратора доменних імен.
|
Електронна пошта Інтернет
| ||
Електронна пошта (E-mail) є самою популярною й розповсюдженою службою Internet
Родоначальником масового поширення E-mail у нашій країні є мережа EuNet/relcom, що усім диктувала свої правила використання. Це було нормально й усе із цим мирилися поки в країні мережа relcom була єдиною мережею, що надає телекомунікаційні послуги, і операційна система MS doc була основною системою на якій працювали користувачі.
Насправді електронна пошта як засіб передачі повідомлень між користувачами ЕОМ, у тому числі й у нас у країні, виникла задовго до появи Internet і relcom'а.
Для того щоб мати можливість обмінюватися листами по електронній пошті, користувач повинен стати клієнтом однієї з комп'ютерних мереж. Також як і в телефонних мережах, клієнти комп'ютерних мереж називаються абонентами.
Для кожного абонента на одному з мережних комп'ютерів виділяється область пам'яті - електронна поштова скринька. Доступ до цієї області пам'яті здійснюється за адресою, що повідомляється абонентові, і паролю, що абонент придумує сам. Пароль відомий тільки абонентові й мережному комп'ютеру. Ставши абонентом комп'ютерної мережі й одержавши адресу своєї поштової скриньки, користувач може повідомити його друзям, знайомим. Кожний абонент електронної пошти може через свій комп'ютер і модем послати лист будь-якому іншому абонентові вказавши в посланні його поштова адреса. Але зробити це можна, тільки повідомивши комп'ютерної мережі своя поштова адреса й пароль (як доказ того, що це дійсно абонент).
Всі листи, що надходять на деяку поштову адресу, записуються у виділену для нього область пам'яті мережного комп'ютера. Мережний комп'ютер, що містить поштові скриньки абонентів зветься хост комп'ютера (від host - хазяїн).
Існують два основних типи електронної пошти.
Перший спосіб, називається off-line (поза лінією, поза зв'язком, вимовляється: офлайн), полягає в тім, що при кожному сеансі зв'язку комп'ютера абонента з мережним комп'ютером відбувається обмін листами в автоматичному режимі: всі заздалегідь підготовлені листи абонента передаються на мережний комп'ютер, а всі листи, що прийшли на адресу абонента, передаються на його комп'ютер. Назва off-line підкреслює той факт, що сам процес ознайомлення з листами і їхнім читанням відбувається, коли зв'язок з мережним комп'ютером уже припинена.
Другий спосіб, названий, on-line (на лінії, на зв'язку, вимовляється: онлайн), полягає в тім, що абонент під час сеансу зв'язку зі свого комп'ютера одержує можливість звернутися до вмісту своєї поштової скриньки, переглянути його й прочитати листа. Деякі листи можна видалити не читаючи, на інші листи можна відразу дати відповідь, скориставшись клавіатурою свого комп'ютера. Можна також послати всі заготовлені заздалегідь листи, що є нічим іншим як текстовими файлами. У режимі on-line абонент не користується автоматичним режимом, а відсилає всі листи сам, указуючи їхньої адреси й задаючи відповідну команду мережному комп'ютеру.
Один комп'ютер може обслуговувати декількох абонентів. У випадку використання on-line мережі, кожний абонент здійснює зв'язок з комп'ютерною мережею й виконує необхідні маніпуляції для одержання або відправлення інформації у відповідності зі своїми завданнями під час сеансу зв'язку.
Для абонентів мережі off-line існує можливість мати окрему поштову скриньку на одному комп'ютері. Кожний абонент користується тільки своєю поштовою скринькою, а розсилання й одержання листів, зв'язок з телеконференціями й звертання до баз даних для всіх абонентів, що користуються даним комп'ютером, здійснюються автоматично в момент сеансу зв'язку з комп'ютерною мережею. Така складна організація обміну інформацією з використанням одного комп'ютера приводить до необхідності виділення спеціального адміністратора для координації всього обміну інформацією, здійснення сеансів, зв'язки й виявлення заблудлих листів.
Адресація
Адреса електронної пошти, так само як і звичайна поштова адреса повинен містити всю необхідну інформацію для того, щоб лист дійшов до адресата з будь-якої частини земної кулі. Точно так само, як і поштова, електронна адреса складається із двох частин:
розділ "Куди" - містить вказівка на хост комп'ютер;
розділ "Кому" - містить облікове ім'я абонента.
У різних системах використаються різні способи подання адреси. Наприклад, у системі INTErNET і сумісних з нею розділи "Кому" і "Куди" розділені знайомий "@", причому ліворуч вказується "Кому". Наприклад,
user@mail.ru,
де user - облікове ім'я абонента, а mail.ru - ім'я хост комп'ютера (mail) і вказівка, як його знайти. Розділ "Куди" має ієрархічну структуру. Рівні ієрархії називаються доменами (domain - володіння, сфера діяльності) і розділені крапками. Кількість доменов в адресі, загалом кажучи, не обмежено. Самий правий домен являє собою домен верхнього рівня. У цьому випадку, ru - код Росії. Для всіх країн існують двухбуквенние коди. Наприклад :
au - Австралія,
br - Бразилія, by - Білорусь, ca - Канада, cn - Китай, de - Німеччина, jp - Японія, ua - Україна, uk - Великобританія, us - США.
Домен верхнього рівня не обов'язково є кодом країни.
Нижче наведені приклади декількох доменов верхнього рівня, використовуваних у США:
COM - комерційні організації й бізнес;
EDU - освітні установи; NET - структурні організації системи; Or - неприбуткові організації; INT - міжнародний домен.
Домен другого рівня дає уточнення для пошуку хост комп'ютера. Це може бути код міста або регіону, у США - штату.
Структура електронного послання в системі INTErNET виглядає в такий спосіб:
From: User Name <user@mail.ru>
Date:2, November 1998 14:25 To: user1@mail.ru Cc: user2@mail.ru Bcc: user3@mail.ru Subject: Hello
Однак точний порядок рядків шапки послання може мінятися від системи до системи. Крім того, у шапку можуть додаватися додаткові рядки, наприклад, Importance - важливість послання. Зазначений у прикладі состав шапки послання є обов'язковим, тому що всі його компоненти істотні для правильної доставки послання.
|
Лекція №.
Пошукова система rambler
У цей час серед пошукових машин виділяється трійка лідерів: Yandex, Апорт і rambler. Всі вони мають схожий інтерфейс, основним елементом якого є Рядок пошуку, куди вводиться пошуковий запит і кнопка Знайти, натискання якої активізує пошук по запиті.
Кожна з перерахованих вище пошукових машин має свої достоїнства й недоліки, обумовлені реалізацією алгоритмів пошуку й внутрішньою програмною реалізацією, але на сучасний момент певна частина аналітиків і користувачів ставлять пошукову систему rambler перше місце серед аналогічних розвідувачів. У зв'язку із цим знайомство з пошуковими машинами ми будемо вивчати на основі rambler.
Пошукові засоби даної групи, називані ще каталогами або рубрикаторами являють собою електронні довідники, що мають звичну для інформаційних працівників ієрархічну систематичну або логіко-тематичну структуру, що трохи нагадує структуру систематичного каталогу бібліотеки. Робота з довідниками дозволяє орієнтуватися в ресурсах Internet у межах окремих галузей знання, заглиблюючись від загального до частки, міняти ієрархічні галузі й т.д.
Проблема пошуку інформації в Internet є однієї з найгостріших для сучасного мережного співтовариства. Однієї з головних відмінних рис віртуального інформаційного масиву є високий ступінь його динаміки. Щосекунди в Мережі з'являються нові матеріали, якась їхня частина по різних причинах віддаляється із серверів, інша ж міняє адресацію. Це постійне відновлення з одночасним ростом обсягу інформаційного масиву робить украй складним облік всіх або, принаймні, більшості документів, що існують в Internet. Таким чином, відомості, що представляють величезну цінність часто залишаються незатребуваними користувачами з єдиної причини труднощів їхньої розвідки. Ситуація в цьому випадку дуже нагадує відоме завдання пошуку голки в стозі сіна.
У цій ситуації ніякі списки серверів по певній тематиці, якими наповнені посібника з роботи в Internet двох-трирічної давнини, не можуть дати реальних відомостей. У найкращому разі вони в стані лише допомогти зробити перші кроки. Ситуація в киберпространстве міняється настільки швидко, що подібні переліки ґрунтовно застарівають уже в момент свого виходу у світло, а підтримувати їх в актуальному стані стає практично неможливо через стрімке зростання нових і нових вузлів.
Важливість проблеми інформаційного пошуку в Internet породила целую галузь, завдання якої полягає саме в тім, щоб допомогти користувачеві в його навігації в киберпространстве. Становлять цю галузь спеціальні пошукові інструменти.
Лабораторна робота №4 Пошук в Інтернет
Завдання на тематичний контроль
Лекція №
Лабораторна робота №5 Електронна пошта
Немає коментарів:
Дописати коментар