Конспект ----Технології для К

підручник https://pidruchnyk.com.ua/1170-tehnologyi-tutashinskiy-10-klas.html

ПІДРУЧНИК http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-tekhnologiji-bilenko-2018.pdf

підручник https://4book.org/uchebniki-ukraina/10-klass/tehnologiyi-10-klas-hodzicka-2018

1.     Первинний інструктаж з БЖ

2.     Сутність принципів дизайну (відповідність змісту, цілісність, традиції, єдність форми та змісту тощо)

3.     Засоби художнього конструювання (пропорції, повтори, симетрія та асиметрія, контраст, нюанс).

4.     Поняття композиції, засоби та методи художнього конструювання (замальовки, клаузура, макетування тощо) під час розробки композиції предмету та його оздоблення

Художнє (дизайнерське) конструювання як метод проектування предметного середовища передбачає висунення нової ідеї, розробку та втілення її в гармонійному. стилістично виразному оформленні предмета. Кожному з нас варто оволодіти загальними поняттями про художнє конструювання, щоб будувати своє життя за законами краси. Тому важливо не тільки знати теоретичні принципи дизайну, а й уміти виготовляти вироби, облаштовувати предметне середовище за його законами.

На чому ґрунтується дизайнерське проектування? В основі художньо-конструкторської,діяльності лежить композиція.

Види композиції, засоби і прийоми

Композиція (від лат. атро.чШо) - складання, об’єднання та гармонійне поєднання частин у єдине ціле і загальне. Композиція в образотворчому мистецтві, архітектурі та дизайні - це розташування предметів, фігур, колірних плям за певними законами. Саме композиція надає творові цілісність, підпорядковує його елементи один одному, «тримає» простір, організує його. Композицією називають і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника.

У художньому конструюванні існують три види композиції: фронтальна, об’ємна, глибинно-просторова.

Будь-яка композиція створюється за допомогою певних засобів та прийомів. Усі вони відіграють важливу роль у розробці конструктивних ідей та посиленні пластичної й емоційної виразності композиції виробу.

Пригадай.

Що таке дизайн?

Які особливості ук раїнського націо нального дизайну? У чому полягає ро бота дизайнера?

ВИДИ КОМПОЗИЦІЇ

Фронтальна - композиція, розташована в одній площині.

Об'ємна - тривимірна (має довжину, ширину, висоту), сприймається з усіх сторін.

Глибинно-просторова - композиція, що передає глибину простору.

Симетрія	Асиметрія
Рівномірне розміщення елементів ГІО осі, що ділить простір на рівні частини. У симетричній композиції розташування елементів відносно осі має бути однакове.	Нерівномірне розміщення елементів при збереженні загальної рівноваги. В асиметричній композиції розташування об’єктів може бути найрізноманітнішим.
Статика	Динаміка
Створює враження нерухомості, рівноваги. спокою. Щоб передати статику в композиції, використовують вертикальні й горизонтальні лінії.	Композиція, яка створює враження руху і внутрішньої динаміки. Щоб передати їх у композиції, використовують діагоналі.
Ритм	Метр
Рівномірне чергування елементів у відповідній послідовності: повторення, що змінюється. Елемен ти композиції завжди розташовуються в певному ритмі (упорядкованому або хаотичному).	Метр передбачає повторення без змін, коли розміри елементів і розміри відстані між ними однакові.

2. Художнє конструювання та композиція

Художнє конструювання - це творчий метод проектування об’єктів технологічної діяльності, спрямований на створення людиною естетично вдосконаленого виробу.

Спосіб художнього конструювання дизайнер використовує на заключному етапі проектування, дизайнерський нагляд здійснює на технологічному етапі. На конструкторському етапі (етапі пошукового макетування) дизайнер здійснює добір конструкційних матеріалів для пошукового макетування, моделювання демонстраційного зразка або конструювання зразка виробничого; обирає інструменти та обладнання відповідно до технології обробки деталей нової конструкції, їх з’єднання, оздоблення; організовує робоче місце; здійснює економічне та екологічне обґрунтування майбутнього виробу, проводить міні-маркетингове дослідження щодо попиту на виріб.

Але не менш важливими є попередні етапи художнього проектування дизайнерів: добір асоціативного ряду зображень і анотація творчого задуму, клаузура і пошукове ескізування майбутнього артефакту, кольорове рішення й остаточна дизайнерська пропозиція. Художнє проектування, на відміну від художнього конструювання у просторі, стосується створення композиції майбутнього виробу на площині кольорографічними засобами.

Поняття «композиція» однаковою мірою стосується різних видів творчості - художнього конструювання, декоративно-ужиткового мистецтва, живопису, архітектури, музики тощо. Отже, композиція - це поєднання окремих елементів у єдине художнє ціле, що в конкретній зоровій формі виражає задум автора.

У художньому конструюванні існують такі види композиції: фронтальна та об’ємна (об’ємно-просторова).

Фронтальна композиція широко використовується у творах декоративно-ужиткового характеру, де фактура матеріалу часто надає рельєфності композиції (текстиль - гобелен, скло - вітраж тощо), композиція виконана техніками аплікація, розпис, пірографія, геометричне та тригранно-виїмкове різьблення на площині тощо.

Об’ємна - це композиція виробу, яку ми сприймаємо з усіх боків (об’ємні вироби - токарство, верстатне обладнання, скульптура, дрібна пластика, малі архітектурні форми, твори декоративно-ужиткового характеру, різні утилітарні об’єкти, зокрема, посуд, меблі тощо).

Будь-які види композиції створюються за допомогою певних засобів: композиційного центру, симетрії й асиметрії, ритму, контрасту та нюансу, пропорції тощо.

2.1. Композиційний центр

Композиційний центр — це місце фокусування уваги глядача на деталях композиції. Не варто плутати його з геометричним центром (мал. 242). Геометричний центр утворюється перетином діагоналей площини. Предмет інтер’єру в геометричному центрі виглядає як такий, що знаходиться «на своєму місці». Композиційний центр може бути зміщеним відносно геометричного. З нього має розпочинатися розгляд композиції.

Розглянь проект дизайнерів інтер’єру (мал. 243). Відшукай у ньому композиційний центр. Який предмет інтер’єру дитячої кімнати тебе привабив найбільше?

2.2. Симетрія в композиції

Конструктивні елементи виробу або орнаменту можуть бути також по-різному розміщені відносно певної точки, лінії. Найпоширенішими розміщеннями є симетрія та асиметрія.

Пропорційне розміщення частин виробу (орнаменту) відносно його центра називають симетрією. Принцип симетрії спостерігаємо в природі (наприклад, кристали, листочки, квіти, метелики, птахи, тіло людини тощо). Таке розміщення надає об’єктам художнього конструювання порядку, закінченості, цілісності. Симетрично розміщені фігури за певних змін свого положення в разі накладання однієї частини на другу суміщаються.

Існують три види симетрії, дзеркальна, осьова та гвинтова (мал. 244).

Дзеркальна симетрія ґрунтується на рівності двох частин виробу, тобто одна частина ніби утворюється внаслідок віддзеркалення другої. Якщо накласти їх одна на одну, вони суміщаються (мал. 245). Уявна площина, яка ділить симетричну фігуру навпіл, називається площиною симетрії.

Іншим видом симетрії є осьова. Вона пов’язана з обертальним рухом і повтором елементів навколо осі симетрії, тобто лінії, обертаючись навколо якої, фігура може неодноразово накладатися сама на себе (мал. 246).

Гвинтова симетрія утворюється в результаті гвинтового руху точки або лінії навколо нерухомої осі. Зазвичай вона застосовується в елементах різного роду машин, верстатів, літаків, архітектурних спорудах за аналогією з природними об’єктами (мал. 247).

Щодо симетричної об’ємної композиції, то зазвичай вона має вертикальну вісь. Усі сторони (чотири або більше) відносно неї однакові (мал. 248). Симетричність композиції інтер’єру надає відчуття урівноваженості й статики.

2.3. Асиметричні композиції

Асиметрія - порушення рівномірної організації засобів виразності (елементів) відносно осі на площині, в об’ємі чи у просторовому середовищі (мал. 249).

Асиметричними в приміщенні можуть бути будь-які предмети - від невеличких статуеток до м’яких меблів. Асиметрична об’ємна композиція дозволяє ємно виразити образ, передавши всю його багатогранність і багатоликість.

Симетрія та асиметрія допомагають досягати художньої виразності у формуванні різноманітних композицій. Рівновага - рівномірне розміщення засобів виразності навколо осі композиційного центру (мал. 250).

2.4. Статика і динаміка в композиції

Рівновага можлива як ілюзорне сприйняття збалансованості різних ознак: ліній, плям, об’ємів, кольору, фактури, текстури тощо. На площині з прямокутними формами можна також досягти ілюзорної рівноваги. Наприклад, картина, розміщена над меншим паралелепіпедом, зрівноважить в інтер’єрі ліву та праву сторони від вертикальної осі світильника.

Композиція може викликати у глядача відчуття її більшої або меншої динамічності, тобто рухомості.

Динаміка - організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності, де відображено цілеспрямований рух, емоційне чи фізичне напруження, силу (мал. 251). Наприклад, довгий і вузький прямокутник з орнаментом здається динамічнішим, ніж квадрат. Динамічнішими видаються також предмети, що мають гострокінцеві та гострокутні форми.

Динамікою в композиції ти зможеш яскраво передати свій настрій, вибухи емоцій і почуттів, радість, виокремити красу форми й декору дизайнерських пропозицій, пошукових макетів, моделей, виробничих зразків. Предмети в динамічній композиції найчастіше розташовуються по діагоналі, асиметрично. Крім прийому асиметрії, використовується контраст форм і розмірів, кольорів і плям, тонів і фактур.

Статика - організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності, за якої відображено нерухомість, відчуття спокою (мал. 252).

2.5. Ритмічні композиції

Ритм є властивістю, характерною для багатьох явищ природи, життя людини: серцебиття, дихання, ритмічні цикли року, відпливи й припливи моря. Як відображення закономірностей реального світу, ритм увійшов у всі види мистецтва, став одним із необхідних засобів організації художньої форми. У дизайні, образотворчому й декоративному мистецтві відчуття ритму створюється чергуванням матеріальних елементів у просторі.

Повторюваність елементів, форми та інтервалів між ними і наявність чітко вираженої закономірності називають ритмом (мал. 253).

2.6. Контраст і нюанс

Не менш важливими композиційними засобами є також контраст і нюанс. Чітко виражені відмінності, нерівність і їх протиставлення в структурі твору називають контрастом композиції. У природі закон контрасту діє постійно, як одночасна боротьба протилежностей і їх діалектична єдність, а в мистецтві художник вільний у виборі нюансу чи контрасту. Контраст світлого й темного, блискучого й матового, м’якого й твердого досить часто використовують дизайнери у своїх композиціях (мал. 254).

В об’ємно-просторовій формі композиційні контрасти можуть бути виражені через розмір, форму, матеріал, колір тощо.

Одним з найдавніших засобів композиції є пропорційність - гармонійне поєднання пропорцій частин, елементів у єдине ціле. Тому, проектуючи виріб, необхідно знайти найбільш ефективні пропорційні залежності, що вказують на співрозмірність двох або більше відношень. Багато архітекторів, художників за основу гармонійних пропорцій беруть так званий золотий перетин (мал. 255).

Пропорції «золотого перетину», які відомі з давніх часів, - це співвідношення 1:0,65, 1:1,65. Це такий пропорційний поділ відрізка на нерівні частини, при якому весь відрізок так відноситься до його більшої частини, як більша частина відноситься до меншої, або, іншими словами, менша частина так відноситься до більшої, як більша - до всього відрізка (a : b = b : c або c : b = b : a). У числовому вигляді це 0,618.

Нюанс - це співвідношення близьких за властивостями композиційних ознак предмета (буквально - відтінок, ледь помітна різниця) (мал. 256).

5.     Властивості та поєднання кольорів у оформленні виробу.

Кольори та їх поєднання

Іноді ми сприймаємо предмет як кольорову пляму, а вже потім як об'єм. Кожен із нас має прихильність до певних кольорів, улюблену кольорову гаму. Однак у більшості людей сприйняття кольорів подібне, оскільки кольори мають об’єктивні якості; їх потрібно знати для створення гармонійного предметного середовища.

Колір у композиції

Колір — це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття відповідно до спектрального складу відбитого або випромінюваного ними світла.

Кольори є хроматичні й ахроматичні.

Ахроматичний - безколірний (від грецьк. а - заперечення і хрсор« - колір). Це білий, сірий і чорний кольори.

Ахроматичні кольори

Вони характеризуються лише світлого«), яка визначається кількістю відбитого від поверхні світла. Найменшу світлоту має чорний, а найбільшу - білий колір. Між найяскравішими - білими і найтемнішими - чорними поверхнями є безліч відтінків сірого кольору: світло-сірі, темно-сірі.

Зміна кольору за світлотою

Хроматичні кольори - це ті кольори і їх відтінки, які ми розрізняємо в спектрі (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий).

Хроматичні кольори

Кольори умовно поділяють на теплі (червоний, жовтогарячий, жовтий) і холодні (блакитний, синій, фіолетовий), а також на легкі та важкі.

Легкі кольори - прозорі, холодні, світлі, асоціюються з небом та простором.

Важкі кольори - темні, насичені, густі, до таких відносять: чорний, темно-сірий, фіолетовий, темно-червоний.

Кожний колір має кількісно вимірювані фізичні характеристики (спектральний склад, яскравість).

Яскравість. Однаково насичені відтінки, що належать до одного й того ж кольору спектра, можуть відрізнятися один від одного ступенем яскравості. Будь-який колір при максимальному зниженні яскравості стає чорним. Зверни увагу, що яскравість, як і інші кольорові характеристики реального забарвлення об'єкта, залежать від суб’єктивних причин, зумовлених психологією сприйняття. Так, наприклад, синій колір у сусідстві з жовтим здається яскравішим.

Насиченість. Два відтінки одного тону можуть розрізнятися ступенем насиченості. Наприклад, при зменшенні насиченості синій колір наближається до сірого.

Ясність (світлота). Ступінь близькості кольору до білого називають ясністю (або аппиютою).

Кольоровий тон. Будь-який хроматичний колір може бути віднесений до певного спектрального кольору. Відтінки, що мають одне й те саме положення у спектрі (але розрізняються, приміром, насиченістю і яскравістю), належать до одного й того ж тону. При зміні тону, наприклад, синього кольору в зеленому напрямку спектра він змінюється на блакитний, у зворотному - па фіолетовий.

Локальний колір - це колір, який не зазнав змін під впливом світла. Локальним кольором часто користуються в декоративно-прикладному мистецтві. Це чистий колір, а не відтінок якого-небудь кольору.

Змішування кольорів

У дизайні широко використовують змішування локальних (чистих) кольорів. Основні чинники змішування кольорів сформульовані у вигляді трьох законів.

1-й закон: для кожного хроматичного кольору можна знайти інший хроматичний колір, який у результаті змішування в певній пропорції з першим дає ахроматичний колір (сірий). Така пара хроматичних кольорів називається додатковими кольорами. Наприклад: до червоних кольорів такими кольорами

будуть блакитно-зелені; до помаранчевих - блакитні; до жовтих - сипі; до зелених - пурпурові; до жовто-зелених - фіолетові.

2- й закон; змішування двох не додаткових кольорів різних хроматичних кольорових тонів завжди дає новий тон, який лежить у кольоровому колі між кольоровими тонами змішуваних кольорів. Наприклад: змішуючи червоний і жовтий кольори отримаємо оранжевий колір, змішуючи червоний і синій - фіолетовий або пурпуровий. З другого закону випливає, що із будь-яких трьох кольорів (наприклад, червоний, зелений, синій) розміщених на кольоровому крузі приблизно на однаковій відстані один від одного, можна одержати, змішуючи у визначених пропорціях, усі можливі кольорові тони.

3- й закон: результат змішування залежить від змішуваних кольорів, а не від спектрального складу світлових потоків, які викликають ці кольори. Завжди можна замінити спектральний оранжевий сумішшю червоного з жовтим і колір суміші від цього не зміниться.

У дизайні інтер’єру враховують особливості психофізіологічною сплину кольору на людину. Раціональне використання кольору сприяє кращій організації праці та відпочинку людини, зменшує втомлюваність, знижує травматизм, підвищує працездатність.

Червоний колір - збуджує, додає енергії. Стимулює роботу мозку, м’язову напругу, підвищує тиск крові та ритм дихання. Сильно впливає на настрій людей.

Жовтогарячий - яскравий, викликає радість, може і заспокоювати, і подразнювати. Сприяє покращенню травлення, прискоренню руху крові.

Жовтий - стимулює зір, мозок, створює веселий настрій, заспокоює нервове збудження.

Зелений - колір природи, спокою, свіжості, рівноваги. Заспокоює нервову систему, сприяє зниженню тиску крові, гармонізує життєву енергію.

Блакитний — створює відчуття легкості, свіжості. Виливає так само, як і зелений колір, полегшує хворобливий стан.

Йоганнес Іттен (1888-1967) - швейцарський художник, викладач «Баухауза» (Вищої школи будівництва, Німеччина) - пов'язував ставлення до кольорів із психічним станом людини. На основі вивчення того, яким кольорам віддають перевагу його учні, він навіть зміг передбачити їхні майбутні професії. Книга Іттена «Мистецтво кольору» і сьогодні е настільною для художників, дизайнерів, стилістів - усіх, чия діяльність пов'язана з використанням різних колірних поєднань.

Фіолетовий - має позитивний вплив на серце і легені. Колір задуми.

Пригадайте, які чинники визначають форму предмета. Які конструкційні матеріали використовують для виготовлення виробів інтер'єр-ного призначення?

Коричневий - створює враження тепла, спокійний настрій, упевненість.

Сірий - холодний, діловий, навіює апатію та смуток.

Білий - легкий, холодний, благородний. Символ чистоти.

Чорний - у великій кількості важкий, різко знижує настрій; у невеликій кількості - красивий, гарно поєднується із яскравими кольорами.

У кожного з нас є свій улюблений колір. Але не завжди варто цим керуватися в доборі та поєднанні кольорів. Адже саме гармонізація кольорів визначає красу виробу. Тому в процесі художнього конструювання слід користуватися відповідними закономірностями в гармонізації кольорів. Не варто змішувати червоний і зелений, синій і оранжевий, фіолетовий і жовтий кольори. Проте поєднання цих пар кольорів створює найбільшу колірну контрастність, посилює взаємну яскравість, яка надає композиції динамічності.

Знаючи об’єктивні закономірності сприйняття кольорів, закони та принципи композиції, можна створити цілісний довершений виріб, а загалом - гармонійне предметне середовище.

Основні принципи дизайну

Для того, щоб створені тобою вироби були естетично досконалі, приваблювали своєю ({юрмою і вишуканістю, відповідали стилеві інтер’єру, ознайомимося з найважливішими принципами дизайну. Якщо порушується один із принципів - порушується гармонія (узгодженість частин зображення, форм, ліній і колірних плям). Існують такі принципи дизайну: відповідність змісту, цілісність, єдність змісту та форми.

і. Принцип відповідності змісту: зовнішній вигляд виробу, його форма, колір, вибір матеріалу залежать від його функціонального призначення (декоративне, ужиткове чи декоративно-ужиткове).

До декоративних виробів належать ті, які виконують роль прикрас та оздобленая: настінні панно, декоративні тарілки тощо.

До ужиткових належать вироби, призначені для виконання певної роботи і головними ознаками яких є зручність у використанні. Таких виробів багато навколо нас: ножиці, голка, різак та інші.

Якщо ужиткові вироби мають оздоблення, то вважається, що вони за призначенням декоративно-ужиткові. Предметами декоративно-ужиткового мистецтва можуть бути меблі, одяг, посуд, іграшки, прикраси тощо; за технікою виконання - різьблення, ткацтво, вишивка, розпис; за матеріалом - дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, метали, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін. Настрій інтер'єру створюють деталі: килими, фіранки, картини і фото в цікавих рамках, статуетки, світильники, декоративні подушки, годинник, ляльки - кожна річ має бути ексклюзивною (неповторною), мати своє обличчя.

Названі характеристики будь-якого предмета інтер’єру насамперед повинні відповідати його змісту. Під змістом предмета розуміють сукупність ознак, які визначають, виокремлюють його серед інших.

2. Принцип цілісності: об'єднання елементів, частин в єдине ціле. Завдяки дотриманню цього закону об’єкт сприймається як неподільна цілісність, а не як сума розрізнених частин. Тобто головними ознаками цілісності є неподільність, взаємозв'язок і узгодженість усіх елементів композиції. Цілісний твір це закінчений твір, у ньому не хочеться нічого додати чи прибрати. Взаємозв’язок і узгодженість забезпечуються тоді, коли основній формі (основному кольору)

відповідають частини й елементи композиції, коли деталі предмета подібні й подібність поєднує їх. Якщо предмет складається з кількох частин, то кожна з них повинна мати ознаки цілого. Принцип цілісності композиції є дотриманим, якщо, охоплюючи поглядом зображення, сприймаєш його як єдине ціле, й воно не розпадається на окремі частини. На малюнках це чітко видно: у першому — композиція цілісна, закінчена; у другому - подрібнена, елементи розрізнені.

3. Принцип єдності форми і змісту - найбільш складніший і відповідальний у художньому конструюванні виробів предметного середовища. Під ((юрмою предмета розуміють взаємне розташування контурів предмета, а також точок на лінії. Форму має будь-який предмет: об’ємний чи плоский, природний чи штучний. Коли людина цілеспрямовано створює форму, йдеться про дизайн-форму. З розвитком науки, техніки, мистецтва, появою нових матеріалів і конструкцій, зміною соціально-економічних і побутових умов відбуваються зміни форм і зразків інтер'єріюго призначення. Провідну роль відіграє зміст. Він зумовлює трансформацію форми. Але й форма впливає на вміст: вона може сприяти розвитку або гальмувати його. Отже, принцип єдності змісту та форми визначає залежність форми від змісту.

Форма залежить також від стилю інтер'єру, який диктує свої правила утворення форми та особливості оздоблення. Форми предметів, що використовуються в сучасних стилях інтер’єру, прості й лаконічні, мають свою особливу естетику та чітко виражений зміст. Отже, тільки за умови єдності форми і змісту виробу предметного середовища можна говорити про його образність.

Основні правила дизайну

Дизайнери в процесі створення гармонійного предметного середовища, незалежно від його призначення, керуються такими основними правилами дизайну: функціональність; естетичність; економічність.

Функціональність. Проектуючи будь-який виріб, насамперед треба враховувати, які функції він буде виконувати в предметному середовищі, а також те, наскільки форма виробу за своїми характеристиками та стильовим спрямуванням відповідає іншим елементам цього середовища.

Таким чином, функціональність - це зручність, раціональність, відповідність призначенню та досконалість, які досягаються мінімальними засобами.

Функціональний зміст виробу передбачає виконання вимог:

• повне вирішення суто ужиткових завдань, коли форма стає не тільки зручною, комфортною, а й максимально корисною для людини, тобто раціональною;

• ефективна, конструктивна розробка форми, досягнення її міцності за максимально високого рівня технологічного виконання й точності розрахунку конструкцій;

• ергономічність - це сукупність властивостей, які характеризують пристосованість конструкції виробу до взаємодії з людиною (користувачем) з урахуванням її фізіологічних особливостей.

Естетичність. Сучасний інтер'єр приміщення повинен не тільки відповідати своїм функціям, а й бути естетичним, викликати позитивне сприйняття, естетичне задоволення.

Естетика приміщення - це чуттєве сприйняття образу, яке формується завдяки гармонізації матеріалів, кольорів, форм, ритму та пропорцій і передбачає відповідність обраного стилю призначенню приміщення. Відповідно до стилю добираються декор і аксесуари. Не слід забувати, що перенасиченість предметного середовища елементами декору може призвести до протилежного ефекту.

Зовнішній вигляд виробу, його естетичні якості досить часто пов'язують із декоративним оформленням. Але будь-які додаткові художні прикраси збільшують його вартість. До того ж, в історії дизайну відомо багато прикладів, коли за химерним декором та нарочитими формами предмета важко було зрозуміти його конструкцію та функціональне призначення.

Вирішення естетичних завдань можливе й без декорування, а за рахунок досконалої форми виробу, краси його конструкції в цілому та окремих частин і деталей.

Економічність. Не менш важливим аспектом дизайнерських розробок є економічний, який передбачає доцільність, економію матеріальних і фінансових витрат, часу па створення виробу (за принципом «мінімум витрат - максимум ефекту»-).

Економія матеріальних ресурсів дає змог)«’ з тієї самої кількості сировини й матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових витрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві. Серед джерел та шляхів економії матеріальних ресурсів найбільшої уваги заслуговують комплексна переробка сировини та використання вторинних матеріальних ресурсів.

Чи буде задовольняти наші естетичні потреби виріб, досконалий тільки функціонально та технологічно?

Практична робота

СТВОРЕННЯ ЕСКІЗУ МОДЕЛІ ВИРОБУ

ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАСОБІВ ХУДОЖНЬОГО КОНСТРУЮВАННЯ

Матеріали та інструменти: підручник, зошит, комп’ютер, олівці, фарби, пензлики.

Послідовність виконання роботи

1. Організуй своє робоче місце.

2. Обери об’єкт дизайну предметного середовища (ваза, підставка під квіткові вазони, поличка, рамка тощо).

3. Користуючись інформаційними джерелами, ознайомся зі зразками виробу.

4. Охарактеризуй виріб за призначенням, конструкційним матеріалом, декоративністю.

5. Визнач ознаки композиції (симетрія чи асиметрія, ритм чи метр, динамічність чи статичність, контраст чи нюанс).

6. Зміни симетрію па асиметрію або спробуй застосувати повтори, контраст чи, навпаки, нюанс.

7. Зарисуй виріб, застосовуючи основні принципи дизайну.

8. Проведи оцінювання власної роботи.

9. Прибери робоче місце.

10. Роботу виконуй, дотримуючись правил безпечної праці.

Запитання та завдання для повторення

1. ІДо таке композиція?

2. Які є види композиції в дизайні предметного середовища?

3. Охарактеризуй поняття симетрія, асиметрія, ритм, контраст, нюанс, пропорції як найбільш характерні композиційні закономірності.

4. Яка роль кольору в композиції та його психофізіологічний вплив па людину?

5. Які ти знаєш основні принципи та правила дизайну?

6. Знайди відповідність між виробом та його функціональним призначенням:

7. Склади контрастну композицію із геометричних фігур па поєднання більших і менших об’ємів, кольорових чи тонових протилежних характеристик (біле чорне, червоне - жовте, жовте - зелене). Геометричні фігури можуть бути одного типу: лише трикутники, лише кола чи прямокутники і т. д., або різних типів. Вони можуть бути введені в композицію для виявлення контрасту.

8. Виконай вправи з використання композиційних закономірностей.

1) Статика і динаміка. За допомогою 4 5 геометричних фігур створи: а) статичну композицію; б) динамічну композицію.

2) Симетрія і асиметрія. За допомогою геометричних фігур створи: а) симетричну композицію; б) асиметричну композицію.

3) Ритм. За допомогою геометричних фігур передай ритм у композиції.

4) Контраст. Із геометричних фігур створи композицію і передай: а) колірний контраст; б) контраст фактур.

Творче завдання

Використовуючи вивчені тобою композиційні закономірності, створи композицію з фоторамок для оформлення інтер’єру.

6.     Визначальні особливості стилів інтер’єру (античний, барокко, класицизм, ампір, модерн, хай-тек, мінімалізм, еклектика).

ЗАВДАННЯ:

зробити конспект до  матеріалу "Стилі інтерєрів"

або "15 стилів дизайна інтерєрів"

7.     Конструкційні матеріали для облаштування власного інтер’єру

 (деревина, метали та сплави, пластики, текстильні матеріали, рослини)

ЗАВДАННЯ: зробити презентацію з малюнками
 до тексту"Класифікація меблів по епохам і стилям"

8.     Доцільність вибору конструкційних матеріалів, безпечних для здоров’я людини та навколишнього середовища.

9.     Вибір об’єкта праці, пошук інформації для проекту, створення банку ідей

10.                       Робота над проектом на вибір: завдання обрати тематику проекта
           (Світильник (настільна лампа, торшер, бра).
           Декоративна ваза (для живих рослин, композицій з сухих рослин).
           Декоративне панно.
           Поличка.
           Годинник (настінний, настільний). 
           Інсталяція (тематична, святкова). 
           Топіарій. 
           Столова білизна. 
           Текстильні вироби інтер’єрного призначення (столова білизна, килимки, штори, чохли, декоративні подушки тощо).
           Сувенір. 
           Сімейна фото рамка.
            Оберіг)

        самостійно придумати дизайн та розробити проект "Назва виробу", "логотип"

11.                       Робота над проектом на вибір  (Світильник (настільна лампа, торшер, бра). Декоративна ваза (для живих рослин, композицій з сухих рослин). Декоративне панно. Поличка. Годинник (настінний, настільний). Інсталяція (тематична, святкова). Топіарій. Столова білизна. Текстильні вироби інтер’єрного призначення (столова білизна, килимки, штори, чохли, декоративні подушки тощо). Сувенір. Сімейна фото рамка. Оберіг) 

           Обгрунтування як обраниа тема пов’язана із професією

12.                       Розробка графічного зображення виробу. Виконання малюнка предметів відповідно до стилю інтер’єру. Добір конструкційних матеріалів та інструментів для роботи.

13.                       Визначення технології виготовлення виробу. Клаузура

14.                       Економічне обґрунтування Розрахунок орієнтовного бюджету проекту. Здійснення економічної оцінки виготовленого виробу.

15.                       Оформлення проектної документації. Буклет

16.                       Оформлення проектної документації. Візитна картка

17.                       Оформлення проектної документації. Стаття у газету

18.                       Оформлення проектної документації. Оголошення відривне

19.                       Підготовка презентації виробу

20.                       Захист проекту

21.                       Усунення недоліків

22.                       Підведення підсумків