Храмцова М.М. викладач ДНЗ ХВПУ№6: План уроку Технології ОКНАР(1 курс)---все

ПІДРУЧНИК

https://pidruchnyk.com.ua/1170-tehnologyi-tutashinskiy-10-klas.html

ПІДРУЧНИК http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-tekhnologiji-bilenko-2018.pdf

Піручник https://4book.org/uchebniki-ukraina/10-klass/tehnologiyi-10-klas-hodzicka-2018
Зміст

УРОК 1. Узагальнення знань, отриманих учнями на уроках трудового навчання

Виберіть одну або декілька правильних відповідей

1. В якому методі творчого мислення використовується аналогія з природою? а) мозковий штурм;

б) метод фокальних об’єктів

в) метод контрольних запитань;

г) метод синектики;

д) морфологічний аналіз.

2. Мета функціонально-вартісного аналізу:

а) генерація більшої кількості ідей;

б) створення морфологічної скриньки;

в) вибір оптимального співвідношення між споживчими властивостями й витратами на їх досягнення;

г) розробка моделей-аналогів.

3. Нові рішення технічної проблеми у будь-якій галузі практичної діяльності людини називають:

а) раціоналізаторством;

б) винаходом;

в) технічною творчістю;

г) практичність.

4. Чим відрізняється електронний документ від документа на папері?

а) для ознайомлення з електронним документом потрібно застосовувати певне програмне і апаратне забезпечення;

б) нічим не відрізняється;

в) документи мають однакову юридичну силу;

г) за носієм інформації та способом її подання.

5. Веб-сайт - це…

а) колекція кліпів;

б) кілька веб-сторінок;

в) набір слайдів;

г) набір слів.

6. Дисципліна, яка вивчає діяльність людини, функціональні стани, знаряддя і засоби її діяльності, навколишнє середовище у процесі їх взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпечності і комфортності життєдіяльності людини – це…

а) дизайн;

б) ергономіка;

в) ергодизайн;

г) економіка.

7. Співвідношення розмірів руки людини й інструмента – це характеристика:

а) антропометрична;

б) фізіологічна;

в) психологічна;

г) механічна.

8. Озонові «дірки» - це результат:

а) антропогенного впливу;

б) природного явища;

в) впливу Сонця;

г) промислової діяльності людини.

9. Техногенні причини, що створюють надзвичайні ситуації:

а) тайфуни;

б) аварії на підприємствах;

в) аварії на АЕС;

г) розробка корисних копалин;

д) повені.

10. Опис вимог професії до психічних властивостей людини відбито у:

а) професійній пробі;

б) психограмі;

в) у вимогах професії до людини;

г) діаграмі.

11. Дайте визначення. Утилізація побутових відходів – це …

а) ресайклінг;

б) переробка сміття;

в) переробка відходів у паливо;

г) зменшення розростання звалищ.

12. Дайте визначення. Професійна проба – це…

а) перспективи професійного зростання;

б) це набуття практичного досвіду в конкретному виді професійної діяльності;

в) виконання практичних вправ;

г) профперевірка.

УРОК 2 . Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини. Види проектів

План вивчення:

1. Проектна технологія як складова вироб-ничої діяльності людини.

2. Види проектів.

Проект (proect у перекладі з латин-ської означає «кинутий уперед задум») — це сукупність певних дій, документів, поперед-ніх текстів, задум чи план на створення ма-теріаль ного об’єкта, предмета, створення різноманітного теоретичного продукту. Проект неможливо створити та реалізувати без творчої діяльності.

Проекти — це певною мірою неповторні та одноразові заходи

УРОК 3. Етапи та стадії проектування

План вивчення:

1. Поняття про етапи виробничого проектування.

2. Поняття про етапи навчального проектування.

Процес проектування виробів в умовах виробництва складається з таких основних етапів:

• дослідження та складання завдань проекту;

• художньо-конструкторський пошук;

• ескізний проект;

• складання конструкторської документації.

Дослідження та складання завдань проекту. На цьому етапі відбувається дослідження проблеми (товару чи послуги), над якою буде працювати творчий колектив.

Художньо-конструкторський пошук. На цьому етапі відбувається створення початкових творчих ідей у вигляді ескізних та графічних форм, що може також відбуватися в об’ємному вигляді — макетах

Ескізний проект — це графічна частина проек-ту, яка складається із головного планшету, на якій зазначають тему проекту, варіанти планування (са-диби) чи форми виробу

Ортогональні вигляди виробу — це головний фасад усієї конс¬трукції, бічні вигляди, які дають уявлення про розмірні, кольорові й фактурні особливості об’єкта проектування.

Розріз — умовне зображення предмета, розділеного площиною (простий розріз), і декількома площинами — комбінований розріз.

Складання конструкторської документації. На цьому етапі проектування відбувається складання креслярської документа¬ції — робочі креслення необхідні для виготовлення запланованого виробу.

Зміст навчального проектування складається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою і найефективніше розкривають послідовність розро-блення та виконання проекту, а саме: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, завершальний

Під час виконання проектів кожен виріб, послу-гу можна реалізувати різними шляхами — варіантів вирішення кожного завдання є безліч. Тому потрібно кілька разів намалювати, прочитати і, лише переконавшись у тому, що певний варіант найбільш технологічний, економічний, екологічний, відповідає вимогам дизайну, найбільш задовольняє вимоги школи, сім’ї або ринку, приступити до його виготовлення.

УРОК 4. Методи творчого та критичного мислення в проектній діяльності

Метод «мозкової атаки»

Метод мозкової атаки запропонував американський винахідник А. Осборн і назвав його методом активізації перебору варіантів. Ґрунтується він на наступній особливості творчого процесу людини: одні винахідники більш схильні до генерування (створення) ідей, а інші — до їх критичного аналізу.

А. Осборн запропонував доручати пошук розв'язків задач колективу, який складається із двох груп: групи «генераторів ідей» та групи «експертів».

Нижче на рисунках ви бачите такі колективи (учнів і науковців) під час вирішення творчих проблем.

А. Осборн розробив правила використання «мозкової атаки».

Правила використання методу.

Найбільш доцільна кількість учасників, що розв'язують творчу задачу складає 12—25 осіб. До групи «генераторів» включають людей з бурхливою фантазією, схильних до абстрактного мислення, але не скептиків. До групи «експертів» залучають людей з аналітичним, критичним складом розуму. Керує процесом вирішення задачі (його названо «сесією») найбільш досвідчений учасник «мозковоїатаки».

«Генератори» висувають максимальну кількість ідей (в тому числі ідей фантастичних, а іноді і жартівливих). Задача «експертів» — відбір найбільш цікавих ідей.

Тривалість «сесії» залежить від складності задачі, що розв'язується, але не перевищує 30—50 хв.

Досить важливо, щоб між учасниками «мозкової атаки» встановилися вільні і доброзичливі відносини. При генерації ідей забороняється будь-яка критика, скептичні посмішки, жести, міміка. Необхідно, щоб ідеї, висунуті одним учасником, підхоплювались і розвивались другими.

Особливості методу. В перші 10—15 років здавалося, що мозкова атака має необмежені можливості і з ним пов'язували великі надії. Але згодом виявилося, що це не так. Зокрема, сучасні винахідницькі задачі йому не під силу. Саме тому метод почали вдосконалювати. Одним із таких вдосконалень є «тіньова мозкова атака».

Метод «тіньової мозкової атаки»

Сутність методу. Деякі люди, щоб генерувати ідеї, повинні бути на самоті і в тиші. При «тіньовій мозковій атаці» формують дві підгрупи «генераторів»: перша з них — власне «генератори», які формують ідеї, а друга — тіньова, її учасники стежать за ходом роботи першої, але не беруть участі в обговоренні. їі називають «тіньовим кабінетом». У членів цієї групи ідеї виникають під впливом ідей, які висловлені активними «генераторами». Активна і тіньова підгрупи генераторів розміщуються в одному приміщенні на певній відстані або в різних приміщеннях.

Малюнок 1.3 – Використання анології у будівництві

Усі інші особливості і правила проведення «тіньової мозкової атаки» такі самі, як і «мозкової атаки». Як уже зазначалося, «тіньова мозкова атака» не була сильнішою за «мозкову атаку».

Метод «синектики»

Усім вам доводилося переходити чи переїжджати через річку по мостах різноманітної конструкції і складності — від найпростішої до досить складної. Яка історія їх створення? Що стимулювало їх проектування і виготовлення? Виявляється, це була аналогія (схожість) з тим, що мало місце у повсякденному житті суспільства.

З давніх-давен люди використовували аналогію в своєму житті, практичній діяльності. Так, людина бачила як по дереву, що впало з одного берега неширокої річки на другий, переходили тварини. За необхідності вона вже цілеспрямовано зрубувала дерево за допомогою кам'яної сокири і переходила по ньому на протилежний берег. Переконавшись у надійності такого засобу, у людини з'явилася ідея побудови простого балочного моста. Пізніше проектувалися мости у вигляді досить складних технічних конструкцій (див. мал. 1.3).

Аналогію, різні її види і форми покладені в основу методу «синектики».

Сутність методу. Синектика формує у свідомості людини своєрідний, оригінальний підхід до вирішення задачі, що завдячує використанню різних видів аналогії. Особливе значення надається аналогії з природою. Виявилося, що створений Гордоном метод є значно ефективнішим за всі інші методи перебору варіантів. У чому саме полягає «таємниця» його успіху?

У. Гордон вніс дві суттєві інновації (принципово нові підходи, пропозиції) у мозкову атаку, під час її вдосконалення.

1 У. Гордон запропонував формувати для синектики постійний склад групи мал.1.3. Використання аналогії із 5—7 осіб – фахівців різного профілю й у будівництві мостівз різними захопленнями. Це давало змогу розглядати проблему в різноманітних аспектах, оскільки кожен фахівець вносить у вивчення проблеми (задачі) своє сприйняття, свій погляд на проблему, що забезпечує широкий набір розв'язків.

Учасників «синектики» («синекторів») попередньо навчають за спеціальною методикою протягом року. Головна мета навчання — створити колектив людей, які добре розуміють одне одного. За період навчання синектор має оволодіти такими якостями: вмінням абстрагуватися, подумки відмежовуватися від предмета обговорення та нав'язуваних ідей, схильністю до роздумів і фантазії, вмінням слухати інших, стримано ставитись до ідей, висловлених товаришем, вмінням знаходити у звичайному незвичайне і навпаки. Цими якостями важливо оволодіти і Вам.

У. Гордон запропонував низку способів, які дають змогу уникати суттєвих перепон (стереотипів) у творчій діяльності під час генерації ідей і активізувати творче мислення. Один із таких способів (найбільш ефективний) — застосування різного типу аналогій під час вирішення задачі.

Для більш глибокого розуміння і усвідомлення Вами цих підходів, а також розвитку вмінь практичного їх застосування розглянемо приклад.

Уявимо собі, як вирішуватимуть проблеми зниження шуму від системи вентиляції в цеху фахівці різного профілю.

Матеріалознавець: використати звукопоглинаючий матеріал.

Механік: підвищити жорсткість коробів (де розташована вентиляція) і їх кріплення для зменшення вібрації.

Акустик: поставити звукоізолюючі екрани або форму конструкції зробити такою, щоб звукові коливання поглиналися (гасилися) за рахунок виникнення явища резонансу.

Радист (фахівець із передавання і приймання повідомлень по радіо): вібрація — це коливання, а тому необхідно поставити джерело звуку з такою самою частотою коливань, але у протилежній фазі (активне шумозаглушення), і таке інше.

Для вирішення поставленої проблеми можна використати низку аналогій — з радіохвилями, з хвилями на поверхні води тощо. Зарослі очерету гасять хвилі на воді, металевий екран не пропускає радіохвилі, відбитий звуковий сигнал після накладання із прямим може взаємно погасити й інші аналогії. Такий різнобічний підхід до вирішення проблеми обов'язково дасть змогу знайти потрібне ефективне рішення.

Малюнок 1.3 – Склад группи

Як бачимо, синектика — це розширення області (галузей) пошуку розв'язку творчої задачі (бажано і в межах усіх знань нашої цивілізації). Зверніть увагу! Під час виконання практичної роботи Вам необхідно буде використовувати метод «синектика», а отже, і різні види аналогії. Тому зупинимося на детальному розгляді різних видів аналогії

Аналогія під час вирішення творчих задач

Під час міркувань за аналогією зіставляються два об'єкти. Знання, здобуті в процесі вивчення одного об'єкта, переносяться на інший, проектований. У своїй діяльності синектори використовують чотири види аналогії: пряму, особисту, фантастичну і символічну.

Пряма аналогія (як вирішуються схожі задачі, зокрема, у природі). Вона передбачає зіставлення досліджуваного чи проектованого об'єкта із природними чи штучно створеними об'єктами в цій самій галузі чи будь-якій іншій.

Залежно від способу порівняння об'єктів, явищ тощо розрізняють чотири види прямої аналогії: операцій (функцій, принципу дії"), будови, форми і зв'язку.

Аналогія операцій. Аналогія операцій є одним з найпоширеніших видів прямої аналогії. Проектувальник здійснює пошук аналогій до виконуваних об'єктом операцій, функцій чи його принципу дії. Це може мати місце не тільки в одній і тій самій галузі (до якої відноситься проектований об'єкт), а в інших галузях знань: біології, геології, астрономії.

Аналогія будови. Приклади аналогії будови розгляньте у табл. 2.

Аналогія форми. Сутність цього виду аналогії полягає у тому, що проектований об'єкт за зовнішнім виглядом робиться схожим до вже відомого, властивості якого бажано отримати.

Аналогія зв'язку (стосунків). Давно помічено, що бути схожими за своїми властивостями можуть не тільки предмети, а й зв'язки між ними.

Приклади використання розглянутих видів прямої аналогії під час проектування технічних об'єктів розглянуте:

Аналогія операцій

1. Тривалий час розв'язувалась проблема створення гальм, які б одночасно діяли по всій довжині залізничного потяга (XIX ст.). Винахідник В. Вестінгауз вирішив цю проблему після того, як випадково прочитав у журналі, що на будівництві тунелю у Швейцарії буровий пристрій приводився в дію стисненим повітрям, яке передавалося від компресора за допомогою довгого шланга.

2. Потрібно було розробити прилад, який би фіксував наближення шторму. Спостереження показали, що у природі досить точно за 10... 15 годин передба с чає шторм звичайна медуза. Дослідження показали, що передвісником шторму, що насувається, є наявність у просторі моря інфразвукових хвиль, частота яких с 8... 13 Гц. Саме до них дуже чутлива медуза. На основі цього розробили прилад, чутливий до таких хвиль.

3. Дитяча іграшка дзиґа наштовхнула винахідника Е. Сперрі на створення гірокомпаса. Згодом на його основі створено гіроскопічні прилади для автоматичного керування літаком.

4. Пристрій для руху у ґрунті було створено інженерними після ретельного вивчення «принципу роботи» черв'яка, який прокладає собі тунель у землі чи навіть (деякі види) і стволі дерева. Ілюстрації до цих прикладів див. на мал.1.4.

Малюнок 1.4 – Анологія операцій

Анологія будови

1. Винахідник А. М. Ігнатьєв поставив собі запитання: «Чому зуби у білки, дзьоб дятла є постійно гострими?». Після вивчення питання він прийшов до висновку, що має місце самозаточування, яке, в свою чергу, відбувається завдяки багатошарової конструкції зубів: більш тверді шари оточені м'якшими. Цей принцип був використаний у самозаточуючихся різцях.

2. Багатоярусні башти, які запропонував інженер В. Г. Шухов, за своєю будовою схожі на стебло рослин, а сучасні будівлі — на плоди кукурудзи.

3. Ф. Шаню працював над проблемою укріплення крил аероплана без значного збільшення їх маси. Ф. Шаню був інженером-мостобудівником, а тому мав справу із конструкцією ажурних мостів. За аналогією він створив біплан з крилами, які з'єднані стоянками-підкосами.

Ілюстрації до цих прикладів мал. 1.5

Малюнок 1.5 – Анологія будови

Аналогія форми

Для отримання гарних ходових якостей суден форму корпуса виготовляли за аналогією із формою тіл риб. Форми літаків запозичували у птахів. Принцип розташування станцій сучасного мобільного зв'язку базується на аналогії із бджолиними стільниками.

Ілюстрації до цих прикладів мал. 1.6

Малюнок 1.6 – Анологія форми

Анологія зв’язку

Електрони рухаються по замкнутих траєкторіях навколо ядра атома подібно руху планет навколо Сонця. В цій аналоги встановлюються не схожість самих об'єктів, а зв'язків між ними. Зв'язки між ядром і електронами багато в чому подібні зв'язками між Сонцем і планетами. На основі цієї схожості, можна висловити припущення, що електрони, як і планети, рухаються під дією сил тяжіння до ядра за схожими траєкторіями.

Ілюстрації до цих прикладів мал. 1.7.

Малюнок 1.7 – Анологія зв’язку

Особиста аналогія — емпатія (ототожнюють себе з технічним об'єктом).

Для використання особистої аналогії людина, що вирішує творчу задачу, має «увійти», вжитися в образ того об'єкта, який проектується. Ототожнити себе із технічним об'єктом це не просто назвати себе якою-небудь частиною технічної системи чи процесу. Потрібно уявити, що зробив би сам в цих умовах. Це схоже на те, як входить в образ актор перед виставою чи в кіно. Розгляньте деякі приклади особистої аналогії.

Шерлок Холмс розкривав злочини, поставивши себе на місце злочинця. Існує потішний спосіб знаходження речі, що загубилася — необхідно уявити, куди б ти заховався сам, якби був цією річчю.

КонструкторА. А. Мікулін під час винайдення млина для розмелювання зерен на борошно уявляв себе зерном. У результаті він винайшов і зробив простий і надійний млин

Малюнок 1.8 – Ручний млин

Розгляньте задачу. По трубі рухається пульпа – вода з частинками залізної руди. Подача пульпи регулюється перегородкою, яка технології швидко зношується, внаслідок взаємодії з частинками руди. Як цьому запобігти? Синектор уявляє себе на місці перегородки і доходить до висновку, що вона має певним чином утримувати біля себе частинки, які будуть брати на себе удари інших, а сама залишиться неушкодженою. І ось рішення — її треба намагнітити. Шар буде постійно руйнуватися і знову відновлюватися.

Малюнок 1.9 – Пульпопровід

Фантастична аналогія. Проектований об'єкт зіставляється з умовним, фантастичним предметом, який має такі самі властивості і функції. Тобто, в задачу вводиться казкова, фантастична істота, яка виконує те, що вимагається в умові задачі (шапка-невидимка, чоботи-скороходи, золота рибка, чарівна паличка тощо). Фантастична аналогія допускає можливість існування будь-яких функцій (літати, проходити крізь стіни, читати думки тощо), які пов'язані з розв'язком задачі. Фантастична аналогія розкріпачує уяву, дає відчуття простоти і легкості під час розв'язування задачі. Після вирішення задачі за допомогою фантастичних засобів їх замінюють реально існуючими механізмами чи їх комбінацією.

Приклад. Необхідно спроектувати пристрій для скручування дротом дрібних деталей на певній відстані одна від одної (наприклад, шурупів) перед їх хромування, оцинковуванням тощо. Фантастична аналогія в цьому випадку — індійський факір, під звуки дудки якого дріт сам накручується на шурупи.

Малюнок 1.10 – Індійський факір

Символічна аналогія. У випадку символічної аналогії реальний технічний об'єкт (предмет) зіставляється з узагальненим, абстрактним предметом, деяким художнім образом, що створює відповідну емоційну атмосферу. Механізм символічної аналогії — це: подання об'єкта у вигляді символу, рисунка, образу, певного знака; знаходження короткого символічного образу чи опису об'єкта.

Приклади символічної аналогії: мармур — веселкова постійність; полум'я – тепло, яке видно; ядро атома – енергійна незначимість; храповий механізм – надійна переривчатість; шліфувальний круг – точна шорсткість.

Малюнок 1.11 – Схема храпового механізму

Малюнок 1.12 – Годинник

Особливості (правила) використання синектики. На першому етапі формулюється проблема, здійснюється аналіз складових її елементів, пошук розв'язків, уточнення основної мети пошуку. Кожен з учасників виокремлює для себе якусь частину загальної проблеми. На другому (головному) етапі всі шукають шляхи, які б могли допомогти у вирішенні проблеми. Використовуються всі чотири аналогії. Основна мета цього етапу – відійти якомога далі від звичного, подивиться на розв'язувану проблему іншими очима, щоб потім знову повернутися до початкової проблеми і спробувати знайти її розв'язок. Така діяльність може здійснюватися циклічно, доки не буде знайдено загальне рішення, яке потім розглядається вже детально і конкретно.

Синектика — метод психологічної активізації творчості під час вирішення проблемних завдань (наголошуємо, що існують й інші визначення синектики — інших авторів). Він є розвитком і вдосконаленням методу мозкової атаки. У. Гордон розробив цей метод, коли керував групою дослідників винаходів, створених відомими винахідниками. При синектичній атаці допустима критика, яка дає змогу розвивати і видозмінювати висловлені ідеї.

Питання для самоконтролю

1. Наведуть приклади методів творчого та критичного мислення.

2. Поясніть принцип використання мозкового штурму

3. Які ви знаєте види анологій?

4. Поясніть сутність різних видів анологій

УРОК 5. Практична робота. Аналіз і встановлення відмінностей між виробничим та навчальним проектом

Послідовність виконання роботи:
1.     Підберіть проекти для аналізу.
2.     Проведіть аналіз виробничих проектів: структура, етапи та стадії, послідовність, види експертної оцінки.
3.     Проведіть аналіз навчальних проектів: структура, етапи та стадії, послідовність, види експертної оцінки.
4.     Заповніть порівняльну таблицю:
Відмінні ознаки виробничого та навчального проекту

№ п/п

Виробничий проект

Навчальний проект

5. Проаналізуйте дані таблиці.
6. Занотуйте висновки проведеного аналізу виробничих та навчальних проектів.

Урок 6. Культура зовнішнього вигляду.
Завдання: ознайомившись із текстом, проіллюструйте його зміст відповідними малюнками, картинками, або фото

Всі знають прислів'я «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму». При цьому підкреслюється, що розум, звичайно,-- це головне, але зустрічають все ж таки по одягу...

Форма одягу -- найкраща характеристика людини, це свого роду ієрогліф, що відображає особистість зі всіма, як кажуть, звичками і нахилами її. Естетика костюма має не менше значення в житті людини, ніж естетика поведінки. Неохайність в одязі рівноцінна моральному самогубству. Вміння одягатись відноситься як до науки і мистецтва, так і до звичок та почуттів. І як говорив О. де Бальзак «Справа не стільки в костюмі, скільки в умінні його носити».

імідж костюм діловий зачіска

Одяг для чоловіків

Ніхто не буде заперечувати, що стиль одягу чоловіка впливає на його успіх у ділових колах, а правильно вибраний костюм сприяє створенню його іміджу. Розвиток ділового стилю в чоловічому одязі подібний, швидше, до спокійної річки, ніж до примхливого потоку. Ділові кола не надто страждають від випадкових впливів, і тому костюм бізнесмена досить консервативний. Чоловік повинен бути:

- Солідним і впевненим в собі,

- Діловим і привабливим.

- Порядним, що викликає довіру.

Не без претензії на вишуканість і елегантність.

Мистецтво поєднання елементів костюма, як відзначав визнаний спеціаліст у діловому одязі Дж.Т.Моллой, завжди повинне враховувати колір, лінію, фактуру і стиль. Невдале комбінування кольору може зробити зовнішність людини невиразною (світло-сірий костюм, блакитна сорочка, світло-блакитна краватка) чи зухвало крикливою (жовтогаряча краватка з малюнком, зелена сорочка).

Лінія. Це не стільки загальний силует одягу, скільки загальне направлення ліній на піджаку, сорочці, краватці. На костюмі це або вертикальні смуги, або клітинка. Рекомендуються краватки без малюнка, з абстрактнішим малюнком або з чітко направленими смугами -- горизонтальними, вертикальними, діагональними. Різноманітний напрямок ліній може мати і малюнок сорочки.

Основні рекомендації: лінії елементів одягу не повинні різко перетинатися одна з одною, але й не повинні зливатися. - Стиль. Перше, що потрібно тут врахувати,-- це відповідність стилів різних елементів одягу. Дуже дисгармонійно, наприклад, буде виглядати консервативний костюм у сполученні зі спортивною сорочкою в клітинку. Також безглуздим буде сполучення костюма з широкими лацканами і вузької краватки.

Єдності стилю легше всього домогтися, вибираючи однотонні елементи гардеробу. Багато чоловіків вважають, що такі комбінації нудні і непривабливі. Це не так. Якщо чоловік одягнутий, наприклад, в темно-синій костюм, білу сорочку і темно-червону краватку, то у нього гарний смак. Тому одноколірний костюм повинен бути основним елементом одягу ділового чоловіка. Такий костюм добре поєднується з однотонною гамою і малюнками інших елементів одягу, що полепиує вибір правильної комбінації: костюм -- сорочка -- краватка. Костюм може бути темно-синім, сірим, коричневим.

З однотонним костюмом поєднується будь-який малюнок сорочки. Якщо ж сюди додати і однотонну краватку, тоді будемо мати прекрасне тріо: однотонність -- малюнок -- однотонність. Треба пам'ятати, що ніколи не поєднуються однакові малюнки, їх завжди треба розділяти однотонним елементом. Наприклад, мають чудовий вигляд однотонний сірий костюм, світла сорочка з темно-червоними смугами, однотонна сіра краватка, яка повторює колір костюма. У наведених прикладах краватка повністю повторює колір одного з елементів, а поєднання костюма і сорочки досить привабливе. В інших випадках, якщо комбінація костюма і сорочки бліда, то її можна оживити контрастною краваткою.

Наприклад, сірий костюм, блакитна сорочка і темно-червона краватка.

Отже, для однотонного костюма ми маємо три основні варіанти:

О однотонна сорочка -- однотонна краватка; О сорочка з малюнком -- однотонна краватка; О однотонна сорочка -- краватка з малюнком.

З костюмом у смужку не слід одягати сорочку в клітинку, тому що клітинки дисонують зі смугами костюма і не поєднуються з його діловим серйозним стилем. Тут більш доречі однотонна блакитна чи біла сорочка, а смуги на костюмі і поєднання їх кольору із сорочкою освіжають загальний вигляд.

Смугастий костюм і смугаста сорочка -- також «граюча» комбінація, якщо смуги одного з її елементів не надто строкаті і не виділяються. Важче знайти правильне поєднання у випадку, коли і костюм, і сорочка, і краватка мають малюнок. «Не працює», наприклад, варіант з яскраво вираженими смугами на костюмі і такими ж яскравими діагональними смугами на краватці. Виграшним таке поєднання буде, коли окремі смуги менш виражені. До смугастого костюма з однотонною сорочкою більше пасують краватки в горошок, з ромбиками, трикутниками тощо.

Для костюма в клітинку сорочка повинна бути тільки однотонною, краватка -- без чіткої направленості малюнка або одноколірною. Наприклад, синій костюм нудних барв освіжить яскраво-блакитна сорочка, особливо якщо вона буде в тон клітинкам костюма. Гарного ефекту можна досягти світло-сірою чи блакитною краваткою.

Цікаво, що поєднання коричневих і синіх кольорів надає зовнішньому вигляду авторитетності і солідності. Можливий такий варіант: коричневий чи синій костюм в клітинку, блакитна сорочка і краватка з абстрактним малюнком синіх і коричневих тонів.

Для костюма бурих чи золотистих кольорів у поєднанні з нейтральною білою сорочкою підійде краватка, що підкреслює буру чи золотисту складову костюма.

В ділових ситуаціях не слід надавати перевагу одягу яскравих забарвлень, оскільки такий костюм привертає до себе увагу і вимагає особливо вибагливого смаку і певного досвіду.

Від поєднання сорочки з краваткою змінюється загальний вигляд будь-якого костюма. В літньому варіанті найкраще світлий костюм-трійка, світла однотонна сорочка, темна краватка. Ефект -- незвичайна свіжість зовнішнього вигляду в поєднанні з діловитістю. Непоганий і спортивний варіант: такий же костюм без жилетки і яскрава краватка-метелик.

Краватка -- це головний показник смаку і статусу чоловіка, тому при її виборі необхідно:

👮 Покладатись тільки на себе.

👨 Довжина краватки повинна бути такою, щоб у зав'язаному вигляді вона досягала до пряжки пояса.

💆 Ширина краватки повинна відповідати ширині лацканів піджака.

👦 Кращий матеріал: шовк, шерсть і бавовна.

Дуже гарно виглядає синтетична тканина «під шовк» чи її суміш із шовком.

Гладенький шовк трохи блищить, а плетений не має блиску. Шовкові краватки пасують до різних тканин і підходять до різних ситуацій. Шерстяна в'язана краватка більше підходить до спортивного одягу. Краватка із шерстяної тканини -- до теплої спортивної куртки. Краватка з тонкої шерсті, хоч і схожа на шовкову, але на відміну від неї не блищить, що надає ш менш манірного вигляду. Краватки з бавовняної тканини повинні бути легкими і за кольором, і за вагою. їх носять влітку. Краватки з льону також гарні, але вони швидко втрачають вигляд; віскозні -- швидко втрачають форму і виглядають жалюгідно.

Одяг для жінок

«Немає невродливих жінок, є жінки, які не знають, як зробити себе вродливими»

Дехто невірно вважає, що жінці, щоб досягти службового успіху, потрібно наслідувати в одязі чоловіків. Звичайно, нічого поганого немає, коли жінка одягнута у брючний костюм із синтетики. Але дослідження показують, що такий костюм не сприятиме діловому успіху. Інша справа -- гарний костюм зі спідницею (з натуральних тканин). Він підкреслює авторитет жінки і її високий життєвий рівень.

Спідниця повинна бути темного кольору на щільному поясі, краще із шерсті.

Для ділової жінки менш придатна сукня, але якщо вона її одягає, то кращим кольором сукні вважається темно-синій, коричневий, сірий, світло-сірий. Менше підходять зелений, яскраво-жовтий, ніжно-голубий, світло-рожевий.

Названі кольори визначені для однотонної тканини без малюнка, якій і надається перевага.

Деякі гадають, що одяг створює жінку. Звичайно, це не зовсім так. І чоловіку, і жінці для ділового успіху необхідні також розум, освіта, честолюбство, стимули.

У жіночому одязі більш, ніж в чоловічому, відображається її індивідуальний стиль і особистий характер. У відомій казці «Попелюшка» успіх мала не сукня, а дівчина у сукні. І яку б сукню не одягла А.Кареніна у Л.Толстого, було видно жінку, а не сукню. Хоча буває і так, що на окремій людині одяг видно, а самої людини -- немає.

Зачіска, макіяж, біжутерія повинні гармонійно доповнювати діловий костюм. Зачіска має бути строгою, але разом з тим елегантною. Прикрас повинно бути якомога менше, але в той же час не можна від них відмовлятися зовсім. Носити краще дорогі прикраси. Косметика повинна бути помітною із близької відстані. Парфуми слід використовувати у такій кількості, щоб їх запах лише трохи відчувався. І, звичайно, це мають бути дорогі парфуми відомих фірм.

Розвиток конкурентних відносин посилює значимість соціального управління, а отже, і відповідних ділових стосунків. Вони все частіше стають вирішальними факторами, що визначають успіх або, навпаки, невдачу у діяльності не тільки окремої людини, а часто-густо й самих підприємців і фірм.

Перш за все спілкування -- самостійна і специфічна форма активності особистості. Його мета -- взаємини з іншими людьми, досягнення певного взаєморозуміння, вирішення ділових проблем. Сфера, способи і динаміка спілкування визначаються соціальними функціями його учасників, їх становищем у системі суспільних (виробничих) відносин. Вони регулюються характером виробництва, обміном і потребами, писаними Ь-яеписаниШи правилами у суспільному житті, моральними і правовими нормами, соціальними інститутами і службами. В індивідуальному плані вони обумовлюються:

- рівнем свідомості особистості;

- психічним типом та характером психологічного розвитку індивіда; О засвоєним особистістю культурним рівнем спілкування.

У спілкуванні здійснюється своєрідна «презентація» внутрішнього світу особистості. Саме тому спілкування, виступаючи своєрідною формою взаємодії однієї людини з іншою або з групою осіб, виявляє певні людські якості, розкриває, чого варта та чи інша людина.

Спілкування -- одна із сторін способу життя людини, не менш суттєва, ніж діяльність. А спосіб життя -- це не тільки те, що і як робить людина, але і з ким, і як вона спілкується.

У спілкуванні розкривається суб'єктивний світ однієї людини для іншої. Потреба у спілкуванні є однією з основігах (базових) потреб людини. Згадаймо глибокий вислів французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері, що «людське спілкування є найвищим благом і радістю у житті».

У створенні власного іміджу велику роль відіграє зовнішній вигляд. Спостережливій людині взуття, одяг і зачіска можуть багато чого розповісти про ваш внутрішній світ, про особисті цінності і навіть, можливо, про підсвідомі рішення. Помічено, що коли працівник має "доглянутий" зовнішній вигляд, то він немов наперед одержує позитивну оцінку.

Важливим елементом зовнішнього вигляду є зачіска. Зачіска може зробити зовнішній вигляд і жорстким, і м'яким. Так, численність завитків і хвиль підкреслює округлість рис обличчя і м'якість ліній в одязі. І, навпаки, гостра геометрична зачіска підкреслює строгі риси обличчя.

Важливим елементом зовнішнього вигляду є стан зубів і рук. Руки мають виглядати доглянутими, нігті -- бути чистими й акуратно обрізаними.

Диво у зоровому сприйнятті людини робить одяг. Як правило, лінії і деталі притягують погляд, тому, як стверджує Ф. Девіс, вибрані покрій, колір, якість і структура тканини можуть мати "відступаючий" або "наступаючий" ефект.

Для роботи, яка часто передбачає зустрічі і збори, найкраще підходять строгі костюми. У неробочий час допустимі вільніший стиль, костюми спортивного стилю тощо.

Найбільш зручні для носіння натуральні матеріали (шерсть, бавовна, льон). Матеріал, із якого пошито одяг, також викликає підсвідомі асоціації в спостережливої людини. Так, твід може виявитися підходящим матеріалом, якщо необхідно справити враження на людину з традиційними смаками, шовк -- якщо необхідно створити враження багатої людини з витонченим смаком.

Певне значення має і малюнок тканини. Для повсякденного одягу більше підходять малюнки, що складаються з прямих ліній, а ще -- в клітину й у смужку.

Колір матеріалу також відіграє певну роль. Так, теплі, яскраві, легкі кольори (червоний, жовтий та ін.) -- немовби наступають і можуть зробити людину привабливішою і приязнішою. Холодні, похмурі, темні кольори (чорний, темно-синій, сірий) ніби створюють дистанцію, надають вигляду владності і неприступності. Необхідно врахувати, що прості кольори краще виглядають на фотографіях і по телебаченню.

Разом із тим найбільш прийнятний колір -- той, що більше підходить вашому обличчю.

Необхідно також дуже уважно підходити до вибору кольору сорочок і краваток (табл. 9.1).

Необхідно завжди знаходити час, щоб почистити взуття. Багато людей вважають, що нечищене взуття характеризує його господаря з негативної сторони.

Під час відряджень одяг краще не складати, а скручувати і загортати в папір або класти в поліетиленові пакети, щоб уникнути складок.

Таблиця 1. Поєднання кольорів окремих елементів одягу

Костюм	Краватка	Сорочка	Шкарпетки	Черевики
Темно-синій	Блакитна; червона; лимонна	Яскраво-синя; біла	Чорні; темно-бордові	Чорні
Коричневий	Червона; смарагдова	Біла; бежева; коралова	Коричневі	Коричневі
Сірий	Будь-якого кольору	Біла; світло-блакитна; сталева	У тон краватці	Чорні
Темно-сірий	Червона; чорна	біла; кольору фламінго	Чорні	Чорні
Пісочний	Темно-блакитна	Пісочна; кольору охри	Світло-блакитні	Світло-коричневі

Постава і мова рухів тіла

Постава багато в чому відображає суть людини. Мати гарну поставу -- це не означає бути витягнутим у струнку. Мова йде лише про природність посадки голови і хребта, коли тіло не напружене і не скуте. Часто особливість постави має спадковий характер. Крім того, на людину також впливає її емоційний стан і те, як часто вона пристосовується до середовища.

Неправильна постава прискорює старіння організму, а також погіршує здоров'я людини. Більшість хронічних хвороб виникають у зв'язку з викривленням хребта.

У разі розвитку неправильної постави необхідно її змінювати. Є багато різноманітних методик виправлення постави. Непогану методику розроблено актором Ф. Александером.

Мова рухів тіла визначається рівнем культури й особливостями індивідуума.

Психологи підтверджують, що нас притягують індивідууми, схожі на нас, але не просто фізичними рисами, а своєю позою. Тому один з найпростіших способів стати схожим на іншу людину -- прийняти таку саму позу. Чим точніше ви відображаєте когось, тим більше виникне порозуміння.

очікуваний результат

8. Правила щоденного догляду за шкірою обличчя та тіла

Правило 1 Підбирайте засоби для догляду відповідно до свого типу шкіри

Правило 2Приділяйте особливу увагу чутливим ділянкам шкіри

Правило 3Ніжне очищення

Правило 4Очі: зона ризику

Правило 5Пілінг (ексфоліація) - необхідна процедура по догляду за шкірою обличчя

Правило 6Зволоження є вкрай необхідним

Правило 7Віддавайте перевагу гіпоалергенній декоративній косметиці

Правило 8Захист від сонця

Правило 9Уникайте зовнішніх несприятливих факторів

Правило 10Не забувайте про губи

В щоденному догляді за шкірою обличчя першим і найголовнішим правилом є використання косметичних засобів, спеціально розроблених для вашого типу шкіри. Потреби сухої та жирної шкіри істотно відрізняються, тому застосування невідповідного засобу не тільки не принесе жодної користі, але й може поглибити вже існуючі проблеми шкіри.

Шкіра в певних місцях на обличчі є більш тонкою та вразливою. Вона потребує спеціального догляду, особливо навколо очей і губи. Ці зони є найбільш чутливими та потребують особливої уваги. Використовуйте тільки спеціально розроблені косметичні засоби, які призначено для шкіри навколо очей та губ, якщо бажаєте отримати позитивний ефект.

Правильний догляд за чутливою шкірою починається зі зняття макіяжу. Щоб не піддавати її додатковому стресу й зберегти природний баланс, використовуйте засоби для видалення макіяжу з нейтральним pH, які спеціально розроблені для ніжного очищення шкіри. Це дозволить уникнути її пересушування та виникнення подразнень.

Шкіра навколо очей є в десять разів тоншою за шкіру обличчя в інших місцях. Використовуйте спеціальні засоби для видалення макіяжу з очей. Рухайтесь від внутрішнього кутика ока до зовнішнього - по лініях найменшого розтягнення шкіри.

Використовуйте підібраний для вашої шкіри вид пілінгу один або два рази на тиждень. Пілінг повинен бути ефективним, але м'яким і не травмувати шкіру. Вибирайте засоби з нейтральним pH, які добре очищають і пом'якшують шкіру, підтримуючи її природний баланс. Час від часу застосовуйте парову баню.

Дерма складається з води на 70%, а епідерміс - на 15%. Щоб шкіра завжди була добре зволоженою, обирайте зволожуючі засоби, які підтримують постійний рівень вологи в шкірі. Також можна регулярно використовувати зволожуючу маску, видаляючи її надлишки термальною водою. Зволожуйте шкіру обличчя, розпорошуючи на неї термальну воду, особливо у спекотні дні.

Щоб уникнути ризику алергії, пов'язаного з використанням косметичних засобів, які не підходять для вашого типу шкіри, обирайте гіпоалергенну декоративну косметику, спеціально створену для всіх типів шкіри та шкіри навколо очей, в тому числі для чутливої шкіри. Переконайтесь у відсутності негативного впливу на пробних зразках та суворо дотримуйтесь правил використання.

Щоб зберегти гарну шкіру обличчя, незалежно від пори року використовуйте косметичні засоби з сонцезахисними фільтрами. Вони дозволяють зменшити шкідливий вплив сонячних променів, що прискорює процес старіння шкіри. Добирайте ступінь захисту залежно від інтенсивності сонячного випромінювання.

Забруднення довкілля, паління, стрес ... Все це має негативний вплив на шкіру. Одне з основних правил догляду за шкірою обличчя - обов’язково використовуйте косметичні засоби, які захистять вашу шкіру від несприятливих факторів до виходу з дому, та ретельно очищуйте шкіру після повернення додому ввечері. Використовуйте косметичні маски для більш глибокого та якісного очищення.

Несприятливі погодні умови, перепади температур та забруднене повітря можуть викликати подразнення чутливої шкіри губ. Не чекайте на появу тріщин - не тільки косметичного дефекту, а й вхідних воріт для різних видів інфекції. Як тільки відчуєте, що це необхідно, використовуйте регенеруючий крем для губ. Ви можете наносити його повторно настільки часто, наскільки побажаєте.

9. Правила догляду за «проблемною шкірою» у старшому підлітковому та юнацькому віці.

Мета: Ознайомити учнів про особливості функціонування шкіри у

підлітковому віці, формувати вміння визначати тип своєї шкіри і волосся;

розвивати навички боротьби з неприємним запахом та вуграми; виховувати

бажання доглядати за шкірою, рости здоровими.

Базові поняття та терміни: види шкіри, гормони, комедони

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Ι. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Перевірка домашнього завдання

1. Презентація кросвордів.

2. Вправа «Так – ні».

- У статевому дозріванні хлопчиків вирішальні роль відіграє гормон –

тестостерон? (Так)

- Статеве дозрівання хлопчиків починається раніше ніж у дівчаток? (Ні)

- Комплексом Рустама Ахметова можуть користуватися підлітки, які

хочуть підрости? (Так)

- Якщо відмовлятися від їжі, можна захворіти на анорексію? (Так)

- Якщо хочеш схуднути потрібно збільшити постачання енергії та

зменшити її витрачання? (Ні)

- Твоє самопочуття залежить від збалансованого і повноцінного

харчування? (Так)

Обговорення проблемної ситуації

«Семикласниця побачила в себе на лобі маленький прищик і дуже

засмутилася. Вона сіла перед дзеркалом і видавила його. Надвечір у неї

утворився великий гнійник, і матуся, не зволікаючи, відвезла доньку до

лікарні. Лікуватись довелося довго».

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Підлітковий вік і косметичні проблеми

Фактично всі підлітки незадоволені з того, як вони виглядають. Тож ви

не самотні! І не лише ви засмучено дивитеся в дзеркало, розглядаючи в

ньому своє відображення. Однак те, що ви бачите у дзеркалі, — зовсім не

привід себе розлюбити. Насправді ви красиві, але ця краса пов;язана з тим,

що ви швидко змінюєтеся. Ці зміни вимагають особливого догляду за

власною зовнішністю.

У чому ж полягають косметичні проблеми підлітків? Найбільше в цьому

віці підлітків хвилюють надмірна пітливість і поява вугрів. Поговорімо про

ці проблеми докладніше.

Певно, кожен підліток помічає, що став частіше пітніти. Таке

потовиділення пов;язане з посиленням функції потових залоз у період

статевого дозрівання. Окрім того, волосся, що з;явилося в підлітковому віці

на лобку й у пахвових ямках, накопичує виділення шкіри й тому легко

забруднюється. Якщо регулярно не митися, то неприємний запах буде

відчутний і на відстані. Слід пам;ятати про це! Отже, перша проблема

вирішується доволі просто — частіше митися.

Друга проблема складніша — це чорні цяточки на обличчі, які іноді

обертаються на прищі. Спробуймо з;ясувати, що це таке.

Чорні цяточки на шкірі носа, щік, лоба, підборіддя й навіть усередині

вушних раковин — це так звані чорні вугри. Інакше кажучи, пробки, які

утворилися із суміші шкірного сала, рогових лусочок відмерлої шкіри й

різного пилу. Розглянемо будову шкіри.

Ð ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚Ð°Ñ‚ Ð¿Ð¾ÑˆÑƒÐºÑƒ Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½ÑŒ Ð·Ð° Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ‚Ð¾Ð¼ "Ð±ÑƒÐ´Ð¾Ð²Ð° ÑˆÐºÑ–Ñ€Ð¸"

Справа в тому, що шкіра виділяє

шкірне сало для свого захисту, і в її

товщі є багато сальних залоз. Вивідні

протоки сальних залоз відкриваються

або прямо на поверхню шкірного

покриву, або ж у волосяні цибулини,

звідки росте волосся. Зазвичай,

шкірного сала буває небагато, але в

підлітковому періоді через дію

гормонів його надміру. Надлишок

шкірного сала може призводити до

різних наслідків:

- якщо шкірного сала багато, воно

накопичилося й не вийшло назовні, утворюється білий пухирець, в якому ще

немає бактерій;

- якщо поверхневий шар шкіри луснув під тиском умісту сальної залози

й утворився стовпчик сала, що має на кінці чорну цятку, то з;являється

чорний вугор;

- якщо в салі оселилися бактерії, то з;являється небезпечний

гнійник, а шкіра довкола нього починає червоніти.

Для того щоб уникнути неприємностей з вуграми, слід дотримуватися

таких правил:

- ніколи не чіпати запалених вугрів і не видавлювати їх власноруч, тим

паче брудними руками;

- доглядати за обличчям, протирати його спеціальними косметичними

засобами, які відповідають твоєму типу шкіри й віку;

- якщо вугрів багато або їхня кількість збільшується, слід звернутися до

лікаря-дерматолога й суворо дотримуватися його рекомендацій.

Людина ще може сумніватися, підліток вона чи ні, а її шкіра вже

безпомилково про це сигналізує. Нещодавно її обличчя було свіжим і

чистим, а зараз воно постійно лисніє, на ньому з'являються дрібні чорні

цятки й гнійнички, які так псують настрій.

Насправді все гаразд. Людина нормально розвивається, а вугри — це

побічний продукт дії гормонів. Просто підвищена чутливість сальних залоз

до циркулюючих у крові гормонів призвела до надмірного виділення

шкірного сала. Але для того, щоб не нашкодити собі в цей період, треба

знати про тип шкіри та правила догляду за нею.

Лікарі-косметологи виокремлюють кілька типів шкіри, властивих кожній

людині. Це нормальна шкіра, суха, жирна й комбінована. У дитячому віці

шкіра є нормальною, але в період статевого дозрівання вона під впливом

гормонів доволі часто змінює свій тип, стає жирною. Можуть бути й інші

варіанти.

У більшості підлітків шкіра є жирною або комбінованою — у цьому разі

ділянки жирної шкіри на лобі, носі й підборідді сусідують із нормальною або

сухою шкірою щік.

Перехід до підліткового віку може й не вплинути на тип шкіри. Вона

залишиться нормальною, такою, якою була в дитинстві. Здорова, нормальна

шкіра є чистою, без плям, бархатистою, гладенькою й еластичною, з майже

непомітними порами й без відмерлих клітин.

Загалом косметичні проблеми перехідного віку прийнято вважати

тимчасовими. Але якщо людина хоче, аби вони поступово зникли, — треба

подбати про шкіру вже зараз.

Косметичні проблеми в підлітків виникають унаслідок того, що в їхньому

організмі починають вироблятися гормони, які впливають

на роботу сальних залоз. Надмір шкірного сала призводить до утворення

вугрів і прищів. Є певні правила, які допомагають боротися з цими

проявами дорослішання організму.

2. Робота в групах.

Учні об’єднуються в п’ять групи та готують і презентують плакати на теми: «Типи шкіри», «Як позбутися вугрів», «Типи волосся»,

«Догляд за волоссям», «Захворювання шкіри»(інтернет)

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Метод «Прес». Продовжити речення:

Дезодорант – це… Нормальна шкіра… Жирна шкіра… Суха шкіра…

Комбінована шкіра є… Чутлива шкіра є … Захворювання шкіри є …

Щоб позбутися неприємного запаху потрібно … Типи волосся є такі … При

закупорюванні сальних залоз на шкірі утворюються …

2. Оцінювання учнів.

VІ. Домашнє завдання

Визначити свій тип шкіри.

10. Правила догляду за волоссям

Мета: Ознайомити учнів з прийомами і способами догляду за волоссям.

завдання:

Освітня. формувати знання про види догляду за волоссям.

Корекційна. розвивати зорове і слухове увагу, пам'ять логічне мислення.

Виховна. виховувати доброзичливе ставлення один до одного, дисциплінованість.

перш ніж приступити до миття, їх необхідно розчесати.

намочити волосся водою.

нанести шампунь.

шампунь розтерти по волоссю і шкірі голови лише подушечками пальців.

основні напрямки руху рук під час миття від коренів до кінчиків.

не рекомендується мити голову дуже гарячою водою або дуже холодною.

потім волосся добре промити водою для повного зникнення піни на волоссі.

потім обгорнути волосся теплим махровим рушником.

Довге волосся починати необхідно розчісувати з кінців і поступово переходити до коріння.

Коротке волосся від кореня до кінців.

Гребінець повинна бути широкою, зручною, з рідкісними тупими зубцями.

Наочно-ілюстративний матеріал: ілюстрації, картки-завдання (Додаток 7)

Нормальные волосы- прочные, эластичные, умеренно смазанные салом. Поскольку функции волос не нарушены, мыть волосы следует один раз в неделю.

Сухие волосы – тонкие, тусклые, легко рвутся на концах, часто секутся, нередко появляется перхоть. Сухие волосы следует мыть мягкой водой, с добавлением пищевой соды.

Жирные волосы – непрочные, густо смазанные салом, легко слипаются.